Аня, накинувши халат, вийшла зі спальні. — Доброго дня, Маріє Костянтинівно, — сказала вона рівно. — Привіт, Аня! — бадьоро відповіла та і, не чекаючи запрошення, пройшла вглиб квартири. — Ну, подивимося, як ви тут влаштувалися…
Весь день Аня ходила з важким почуттям. На роботі колеги обговорювали відпустку, покупки, якісь смішні випадки, а їй весь час хотілося сказати: «А у мене скоро вторгнення в будинок!» Але […]
— Ой, Марусько, Марусько, якби ти знала, як я тут бідую, — Все пропало. Я не знаю, що мені робити. Ти мусиш мені допомогти. Марія спочатку засміялася, згадуючи, як вони колись крали груші в сусідському саду, а потім серйозно спитала: – Що ж трапилось у тебе?
Марія сиділа за старим дерев’яним столом у своїй затишній кухні, перебираючи квасолю. Її руки рухалися механічно, а думки гуляли десь далеко — то згадувала дитинство, то переживала за дітей, які […]
– Світлано, я подумав, може, наші гості з Франції залишаться ще тиждень?, – несподівано запропонував Петро. Я ледь не впала від цієї новини. Вони вже два тижні сидять в нас дома, а холодильник порожніє на очах! Кілька днів перетворилися на нескінченність, а рахунки за електроенергію б’ють всі рекорди
– Світлано, я подумав, може, наші гості з Франції залишаться ще тиждень?, – несподівано запропонував Петро. Я ледь не впала від цієї новини. Вони вже два тижні сидять в нас […]
– Ну, ви й ділові, синку! Тобто, у своє свято я маю сидіти з онуком, бо у вас плани на вечір? Ні! Діти, звичайно, – квіти життя, але ти міг би привезти матері хоч шоколадку на жіноче свято! – З образою в голосі заявила Валентина
– Ну, ви й ділові, синку! Тобто, у своє свято я маю сидіти з онуком, бо у вас плани на вечір? Ні! Діти, звичайно, – квіти життя, але ти міг […]
– Легенда така. Вона заїхала до тебе, привезла закрутки. Ти вибігла до магазину. Задзвонив телефон, вона взяла слухавку. Нічого тобі не сказала, а сама помчала до готелю. Далі його рішення. Раз тітка застукала, виходу нема. Потрібно вирішувати. Він, або розізлиться на цю свою жінку і кине її. Або вже якщо застукали, з’явиться до тебе з розмовою. Принаймні з’явиться шанс все виправити. Від помилок ніхто не застрахований.
Наталка відключила телефон і розплакалася. Бажання викинути телефон у смітник, не покидало. Наталка глибоко зітхнула, порахувала до десяти, витерла сльози. – Все! – подумала вона. – Досить істерити. Телефон не […]
— А він взагалі вміє розмовляти? Я його жодного разу не чув. — Артеме, не кажи так, — смикнула його мати. — Дідусь просто переживає. — Але ж він мені чужий, — уперто продовжував хлопчик. — Це ж не мій дідусь. Це дідусь Марійки. — Артеме! — Що «Артеме»? Правду кажу. Мій дідусь живе у Львові, а цей… Він навіть не вітається зі мною
Мабуть, найважче в житті — це коли рідна людина раптом стає чужою, а чужа — найріднішою. Історія, яку ми сьогодні прочитали, саме про це. — Мамо, а чому дідусь весь […]
— А ви б попередили про свої харчові вподобання, — не витримала я, коли вже третє блюдо було відкинуто різними членами родини. — Та годі, не переймайся, — відмахнулася тітка Галя. — Ми поїмо! Судячи з кількості відсунутих тарілок, реальність сильно розходилася з цим твердженням.
— Ой, а де у вас цукор? Я відірвалася від екрану ноутбука і подивилася на тітку Галю, яка стояла в дверному отворі. У моїй власній спальні, між іншим. О пів […]
-Поки мама жива була, ти й носа сюди не показував. І на поминки копійки дав. Ми за тебе гірше живемо і останнє віддали. Правда, Світлана? Та кивнула. -Та чорт з ним, Ань, нехай забирає. Там уже ділити нема чого, машина стільки років у гаражі простояла. Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно
– Отже так! – стукнув по столу Михайло. – Мені машина та гараж. Вважаю, що я заслужив такий подарунок від нашої матері. Ганна його сестра, пробурчала: – Поки мама жива […]
-Мамо, я ж на нього дивитися не зможу тепер, – плакала Наталка. -А ти й не дивись! Чоловік не для того щоб на нього милуватися. А для стабільності. Він гроші приносить додому? Приносить! От і все! Багато жінок так живуть і нічого
Наталя була заміжня двадцять років. Вперше Михайло їй зрадив через чотири роки після весілля. А може, і не вперше? Просто вона тоді вперше дізналася… Ох, як вона тоді плакала, як […]
Коли Лариса запитала чоловіка, які в нього «справи» у місті, той не приховував. Так, у нього з Мариною стосунки. Чому так склалося? Тому що вона жінка – феєрверк, свято, ураган! Між ними все іскриться, вони можуть посваритися і помиритися кілька разів за вечір, таке напруження пристрастей йому й не снилося. Таку жінку він шукав усе життя, між ними літають флюїди та посуд! Вона – чистий вогонь, а Лариса – стояча вода!
Коли Петро познайомився з Ларисою, ніякої іскри між ними не пробігло, не спалахнули в обох взаємні почуття і пізніше побачивши один одного, не відчували душевного трепету. Просто одного разу так […]