– Мамо, ну мамо, заспокойтесь! – Я тобі заспокоюся, все село смітися буде, гарем мені тут улаштував. – Ну, не шуміть, мамо. — Тобі про що треба думати? А ти дівці дитину зробив! Їй років то скільки. Що вона з тобою, зі старим дідуганом робитиме

Дружина спочатку лаялася, а потім заспокоїлася. Діти пішли одне за одним. Чоловічої сили Миколі вистачало і на дружину, і на подружок. Жили вони разом із матір’ю Миколи, маленька, сухенька бабуся […]

Дитині дали місце в садку, і свекруха всіма силами намагається вивести мене на роботу, таке враження, що вона робить все, щоб розвалити мій шлюб

Два роки тому у нас із чоловіком народилася чарівна донька Мариночка, запланована та бажана дитина. Звісно, ​​всі тяготи за змістом сім’ї лягли на плечі мого чоловіка Артема. Доньку він дуже […]

– Кірочка, пробач! Життя у нас з тобою якесь безбарвне. А роки йдуть. Я все ж таки хочу дітей! – Так, гаразд, досить! Знаю, я – пустоцвіт. Бажаю вам кохання і більше спадкоємців. Прощавай, Віталіку

У Кіри чоловік працював жіночим лікарем. Подружня пара мріяла про малюка. Однак нове життя ніяк не зароджувалося в Кірі. Віталій (чоловік) сам лікував свою дружину, возив на всілякі курорти, на лікувальні […]

Таня була в гостях у Ігоря. – Сходіть з Танею в магазин! – раптом попросила баба Ніна – мати Ігоря. – Так в нас наче ж усе є, мамо… – здивувався син. – На сьогодні є, а на завтра мені треба ось це… – сказала жінка і дістала якийсь листочок. – Я тут список написала. Ідіть, прогуляйтеся! Ігор кивнув. Вони з Танею швидко одяглись і вийшли на вулицю. – То що нам треба купити? – запитала Тетяна. Ігор вийняв записку з кишені. Він розгорнув маленький клаптик паперу і раптом… Засміявся від прочитаного! – Що там таке? – здивувалася Таня. Ігор простягнув їй записку. Таня глянула на папірець і почервоніла від побаченого

Ніна Олександрівна вже який день зустрічала в парку молоду жінку, яка гуляла зі своєю донькою. – Марійко, доню, тільки не біжи ​​від мене далеко! Я тут на лавці буду, – […]

Щомісяця мій син отримує зарплату і приходить до мене увечері. Богдан віддає мені дві тисячі гривень. Коли Богданчик пішов до дитячого садка, а я змогла вийти на роботу, стало трохи легше. Тоді я вперше купила собі нове зимове пальто та раділа, як дитина. Я вклала багато сил та грошей, щоб вивчити сина, завжди хотіла дати йому краще. Люди це бачили, і я говорю правду…

Щомісяця мій син отримує зарплату і приходить до мене увечері. Богдан віддає мені дві тисячі гривень. Коли Богданчик пішов до дитячого садка, а я змогла вийти на роботу, стало трохи […]

У Олени з Софійкою не стало батьків. Сестри часто їздили на цвинтар, збирали гроші на гарний пам’ятник. Нарешті вони його встановили… Якось дівчата знову поїхали до батьків на могилку. Сестри поклали квіти і мовчки стояли. Вони дивились на новий гранітний пам’ятник. На ньому були зображені Віра з Віктором, які пригорнулися один до одного й посміхалися. Такі обоє красиві й щасливі… Раптом десь позаду почувся шурхіт. До них підійшла незнайома жінка. Вона стояла, дивилася на пам’ятник і посміхалася. – А ви що знали наших маму й тата? – здивовано запитала Олена. Вона не розуміла, що відбувається

Оленці було всього 14 років, коли вона вже мала робити всі домашні справи, а ще доглядати слабу матір і вчитися. – Матусю, от закінчу школу, інститут і зроблю все, щоб […]

– Піду продукти купувати! Напевно, й свати мої майбутні такі ж худі та кволі, як і син у них! Буду їх відгодовувати! 

– Юлія? Нікітюк? Це ти? – Вибачте, ми з Вами хіба знайомі? – Ну звісно ж, Юлька! Ми ж з першого та по десятий «А», як знайомі! – Вибачте, у мене досить непогана пам’ять […]

Павло заглянув за паркан до сусідів. — Що тобі потрібно, Павле? — голосно гукнув його Олег, що стояв на подвір’ї.

Павло заглянув за паркан до сусідів. — Що тобі потрібне, Павле? — голосно гукнув його Олег, що стояв на подвір’ї. Павло Петрович, сільський фермер, повільно прогулювався біля будинку сусідів, час […]

До Ігоря в машину сіла якась приємна дівчина. – Куди їдемо? – запитав чоловік. – Куди завгодно… – відповіла пасажирка. Ігор зітхнув. – Мені потрібна кінцева точка, я так не можу їхати, – сказав він. – Давайте в центр міста, – сказала дівчина. – Без різниці, куди вам зручно. Ігор виставив точку й поїхав. Дівчина сиділа на передньому сидінні. Вона мовчки дивилася у вікно, ніяк не реагуючи ні на Ігоря, ні на щось іще. – Музика не заважає? – запитав він. – Ні, – відповіла та. – Вам не холодно? – все розпитував Ігор. – Може додати температуру? – Як вам буде завгодно, – сказала дівчина. Ігор глянув на свою пасажирку і раптом оторопів від побаченого

Погода була погана. Ось такий подарунок зробила природа за три дні до нового року. Вчора була відлига, все розтануло. А сьогодні пішли морози, перетворюючи змішаний із брудом сніг на замерзлі […]