Олеся ледве знала свого нареченого і одружилася з ним. Мати її бачити не могла, сестра почала питати чи вона не чекає на дитя, а правда зовсім виявилась іншою
Олеся завжди була романтичною натурою. Вона вірила в казки, вічну любов і великий сенс кожної зустрічі. Проте реальність іноді сильно відрізнялася від мрій. Мати часто говорила їй, що життя не […]
Наше життя змінилося один назавжди … Мій далекий родич залишив мені свою хатину в селі, і ми з мамою були збентежені цим його кроком: я прочитала в Інтернеті історію, яку доля приготувала для нас з бабусею
Спадщина впала на мене, як сніг на голову. Далека родичка поме рла, залишивши мені свій будинок у селі з ділянкою. Ганна Петрівна була двоюрідною сестрою моєї бабусі, вона не була […]
— З клопами?! – коли Лариса почула це слово, вона вся засвербіла. – Мамо, у вас що, є клопи? — Були… – Лідія Петрівна опустила очі і стала нервово смикати руками. – Ми дізналися про їхнє існування три тижні тому. Стали їх шукати всюди і виявили в дивані. — І ви нас запросили до себе після цього?! – Лариса з жахом витріщила очі на свекрів. – А якщо вони цієї ночі покусали б дітей? А якщо ми їх перевеземо у свою квартиру? Про що ви думали?
— Діточки мої завітали! – Лідія Петрівна відчинила двері й одразу почала обіймати онуків. – Нарешті ви дісталися до нас. Новий рік, а то ще б півроку вас не побачили. […]
— Ні, ні! Ти маєш стати на табуретку, як я! – онука зсунула бровки і випнула нижню губу, ясно даючи зрозуміти, до чого призведе непокора. Вона ткнула блискучим жезлом у напрямку імпровізованого постаменту. — Ну що ж ти, Вітя? – підхопила дружина. – Давай лізь, як і належить! Віктор, насилу зберігаючи рівновагу, поліз на хиткий табурет. Не першої молодості чоловік із неабияким черевцем, який декламує зі стільця новорічну пісеньку, мав доволі комічний вигляд, і гості тихенько хихотіли, включно з Іриною
— Та це ж легкий флірт, гра просто, розумієш? – виправдовував чоловік. – Мені захотілося якось піти від рутини, додати новизни, вогника, полоскотати нерви… – відверто говорив Віктор. *** Незадовго […]
Ти виглядаєш, як принцеса, – промовила бабуся, але одразу ж додала: – Тільки щоб це не було на нещастя. Кажуть, якщо наречений першим побачить сукню, то халепі не минувати. – Бабусю, перестань, – спробувала я її заспокоїти. Андрій не бачив мене у сукні, і я сподівалася, що це заспокоїть її. Коли я стояла біля вівтаря, серце калатало, наче дзвін. Андрій виглядав таким же напруженим. Священик почав церемонію, і все йшло добре, поки не настав момент, коли він промовив: скажіть зараз, або ж замовкніть навіки
– Ти ж при надії, правда? – мамині слова пронизали мене наскрізь. – Тому ви так поспішаєте одружитися? – Чому такі інсинуації? – я ледь стримувала обурення. – Хіба ненормально, […]
Бабуся постійно кепкувала над моїм батьком — своїм зятем. Але одного разу обставини змусили її звернутися до нього за допомогою.
— Яка ж ти безсердечна! Це ж твоя рідна бабуся! Мама твоя не проти взяти її до себе, то чому ти так категорично проти? — такі слова я почула від […]
– Чого кричиш, як несповна розуму! Квартиру вони купують, а мені що з того? – фиркнула свекруха
Я сиділа в телефоні, та переглядала оголошення про продаж квартир. Я давно мрію про своє житло, але поки що доводиться жити в орендованій квартирі. – Чим займаєшся? – В кімнату […]
Я вийшла за двері, залишивши позаду всі свої страхи та сумніви. Досить! Для Андрія чужа дружина завжди буде кращою за мене! Він звик бути лише споживачем
– Стефаніє, я запросив Ваню з Наталкою до нас у гості. Будуть за кілька годин. Тож давай, накривай стіл! – Знімаючи куртку заявив Андрій. – Завтра вихідний, треба трохи розслабитися. […]
Одного разу я помітила, що дочка мого чоловіка від першого шлюбу краде шкарпетки у мого рідного сина. Згодом я здогадалася, для чого вона це робить.
У мене є чоловік і маленький синочок, якому нещодавно виповнилося два роки. До нас часто приїжджає дочка чоловіка від першого шлюбу. І ось що дивне: тільки я купую кілька нових […]
Ліза вдягла худі, штани і вʼязану шапку. Вона насипала коту побільше корму, додала води, взяла гаманець і телефон і поїхала на вокзал. Дівчина поспішала святкувати новий рік з Ігорем – своїм знайомим по переписці. Ліза дві години тряслася в приміській електричці, переписуючись із тим самим Ігорем, але він не зустрів її на вокзалі, як обіцяв! – Візьми таксі, – попросив інтернет-приятель, по телефону. – У мене машина зламалася! – Ну, все, – думала Ліза, сідаючи в машину. – Приїхала до незнайомого чоловіка, у незнайоме місто і їду до нього додому! Приїхавши за вказаною адресою Ліза застигла від здивування. Вона застала зовсім іншу людину
– Лізо! Лізо! – наздоганяв колегу Степан. Він намагався бігти обережно, але послизнувся на снігу перед дівчиною. Сумно посміхаючись, Ліза подала йому руку в рукавичці. 30-е число, останній робочий день […]