Мама не працювала, вона брала з дому речі, посуд, загалом усе, що було можна, і продавала на ринку на барахолці. Нам було дуже погано і соромно. У всіх навколо були батьки, які дбали, старалися, забезпечували, любили своїх дітей. Мамі стільки пропонували багато різної хорошої роботи, але вона не йшла, вона дуже лінива і не звикла на когось працювати

Мені дуже потрібно комусь усе розповісти, усе те, що не дає мені жити повноцінним життям. Усі проблеми почалися ще в дитинстві. Моя сім’я – тато, мама, сестра. Тато працював на […]

— Ти мене ховаєш чи що? Я недостойна, щоб ти мене представив батькам? Рома, що в нас за стосунки тоді? Бабусі ти кажеш, що я для тебе все, плануєш весілля, обговорюєш що і як, а я досі твоєї сім’ї не бачила. Роман зітхнув і, поцілувавши наречену, сказав: — Я боюся, як би ти від мене не відмовилася. — Дурний! Я ж за тебе заміж збираюся, а не за твою сім’ю

— Соня, донечко, я все розумію, але виходу в нас немає. Доведеться. Ми змушені продати будинок. А після продажу і поділу, грошей вистачить тільки на квартиру в іншому районі. Я […]

– Якщо ви хочете, щоб ми взяли вашу маму до себе, то віддавайте нам і її пенсію! Це буде справедливо, – промовила невістка

Антоніна Василівна жила в одній квартирі зі своєю вісімдесятирічною матір’ю. Вона працювала бухгалтером у компанії, і як тільки настав пенсійний вік, жінка одразу ним скористалася. З виходом на пенсію Антоніна […]

Сама вона любила жирну смажену їжу, і сало, багато сала. Але Ганна все життя годувала свою сім’ю здоровою їжею, тож коли Єгор і Даринка вперше скуштували смажені у свинячому салі котлети замість ніжних на пару, у хлопчика крутило живіт, і його сестра також увесь день скаржилася на важкість у шлунку. — Погані ви їдці, – сміялася прабабуся, навертаючи свої котлетки зі смаженою на салі ж картоплею

— Єгоре, Даринко, виходьте, прабабуся Валя приїхала! Шестирічні двійнята швидко і з неприхованим інтересом вибігли зі своєї кімнати в коридор. Вони ніколи в житті не бачили Валентину Дмитрівну, але знали, […]

– З чого я маю стежити за якоюсь дитиною? У мене свої плани та свої справи й вибачте, якась незрозуміла дівчинка в них не входить! – Петя, – мама схопилася за голову. Вона розуміла, що десь неправильно виховала, але й не думала, що так. – Це твоя дочка! Як ти можеш таке казати? Чи не соромно тобі?

Я не згоден! – обурювався Петро. – З чого я маю стежити за якоюсь дитиною? У мене свої плани та свої справи й вибачте, якась незрозуміла дівчинка в них не […]

— То шматок м’яса несу, то курочку, то олії, то яєць десяток, чоловік свариться, а що поробиш, дочка дитину годує, їй нормально харчуватися треба, – розводить руками Маргарита, говорячи про наболіле з рідною старшою сестрою. — А чоловік її так і не влаштувався на роботу чи що? — Влаштувався, – усміхається жінка, – сидить тепер у кол-центрі, дзвонить людям, впарюючи їм якийсь непотріб

— То шматок м’яса несу, то курочку, то олії, то яєць десяток, чоловік свариться, а що поробиш, дочка дитину годує, їй нормально харчуватися треба, – розводить руками Маргарита, говорячи про […]

– Людо, я повернувся! Почнімо все спочатку, – сказав колишній, як наче тільки вчора вийшов з хати

Людмила стояла біля плити, розмішуючи в каструлі суп. Її руки рухалися машинально, як заведені, але думки були далеко. Вона досі не могла прийти до тями, хоча пройшов майже рік, після […]

— Ось у матусі твоєї трикімнатна, а могла б щось вигадати і в тебе була б окрема квартира, – у запалі сварки з чоловіком заявила Юля. — Про гроші на рахунку вона не знала, – каже Зоя Михайлівна впевнено, – тож її слова можна прямо розцінювати: “Нехай свекруха продасть свою квартиру і дасть нам грошей”. Я після цього з сином поговорила і попросила його з дружиною з’їхати. Нехай уже Юля поливає мене брудом і мріє, щоб я поповзла в бік цвинтаря, звільнивши їм місце під сонцем, десь в іншому місці, а не у мене в квартирі

— Ой, у нас епопея з умовами проживання триває вже кілька років, – махає рукою Зоя Михайлівна, – ось скільки одружені, стільки Юля і ставить свої дуркуваті умови. — Ну […]

Зимовий темний ранок. Невеликий автобус з одними дверима біля водія. Я сиджу в мами на колінах. Їдемо в дитячий садок і на роботу. В автобусі повно малюків. Є навіть зовсім немовлята. Деякі дітлахи сплять, уткнувшись носом у пальто батьків. Усі одне одного знають – автобус заводський. Батьки відведуть діточок до садочка, а самі вирушать на молочний завод виробляти пастеризоване молоко і згущене молоко

У вас буває так: живете собі, робите щось і раптом бах – яскравий спогад із дитинства. У мене буває. Цікаво, чому одні спогади яскраві, а інші ледве пробиваються крізь товщу […]

Наталка була рада, що свати у неї чудові. Вчора вона розмовляла з ними по телефону, і вони казали, що все зроблять, а вона допоможе фінансово. «Замовляйте все, що хочете, я заплачу, мені для Вірусі нічого не шкода», – запевнила Наталка. – «Головне, щоб ви організували все, бо вас двоє, а я одна». До сватання Наталка готувалася ретельно, адже з сватами вона говорила лише по телефону, а тут треба було особисто познайомитися, і показати себе з найкращої сторони. У визначений день в двері їхньої квартири подзвонили, і коли Наталя відчинила, то обімліла – позаду приємної миловидної жіночки, яка була очевидно свахою, стояв сват, і це був… Юрій

Наталка була нареченою не восени, коли зазвичай найбільше весіль, а навесні. Весело грали музики, і здавалося, що весь світ радіє її щастю. Але без сумних ноток не обійшлося. Родина її […]