– А де ж підсмажена шкірка з курки? – я зойкнула, ледве стримуючи сльози. Курка стояла на столі абсолютно без тієї апетитної, рум’яної шкірочки, яка мала стати окрасою мого святкового столу. Я готувалася до цього вечора більше тижня
– А де ж підсмажена шкірка з курки? – я зойкнула, ледве стримуючи сльози. Курка стояла на столі абсолютно без тієї апетитної, рум’яної шкірочки, яка мала стати окрасою мого святкового […]
Михайло повернуся додому з роботи. Чоловік зайшов на кухню. Раптом, він почув, що з кімнати сина та невістки долинають гучні звуки. Молоді сварилися. – Що у них там сталося? – захвилювався Михайло. За кілька хвилин на кухні зʼявився Максим. – Суну, що у вас відбувається? – поцікавився батько. – Не твоя справа! – невдоволено кинув Максим і повернувся назад у кімнату. Сварка продовжилася. Михайло вирішив розібратися, що ж такого не поділили син з невісткою. Чоловік вийшов в коридор, тихенько підійшов до дверей кімнати сина та невістки. Михайло прислухався до їхньої розмови і…ахнув від почутого
– Михайле, я йду від тебе, зустріла чоловіка моєї мрії, – заявила, дружина. – Хоч і не ображав ти мене, але не люблю я тебе. Мій майбутній чоловік з іншої […]
Син мій багато років їздив на заробітки і збудував великий дім. Але невістка постійно відтягувала переїзд. Коли все було готово, я приїхала до них, щоб на все подивитися. Я була вражена: будинок справді величезний, один із найбільших на їхній вулиці, а може й у всьому селі. Та на моє велике здивування, Галина накрила стіл у старій хаті, а нову розкішну оселю показала мені як музей. Я запитала, коли ж вони нарешті переїдуть, але Галина відповіла, що «ще встигнемо переїхати». Мовляв, їм зручніше жити в старій хаті: там і опалювати легше, і все звичніше
Моя невістка, напевно, ніколи не зміниться. Чотири роки тому не стало мого сина, і я досі відчуваю біль втрати. Мені дуже шкода його – все могло б бути зовсім по-іншому, […]
Мамо, нам гроші потрібні, можна ми до тебе сьогодні в гості заїдемо? – питає мене донька напередодні Водохреща. – Заїжджайте після Служби, – кажу. – Я планую в церкві воду освятити, а потім вдома буду, стіл накрию без проблем, бо ж повний холодильник їжі. – Дякую, мамо, будемо десь під обід. Але з нами будуть і батьки Сергія. Ти ж не проти? – питає. – Не проти, звичайно, це ж свята, нехай свати теж приходять, – відповіла я. Я поставила слухавку і присіла на диван. На Різдво я до доньки в гості ходила, то навіть згадувати не хочу той прийом, настільки мені неприємно
– Мамо, нам гроші потрібні, можна ми до тебе сьогодні в гості заїдемо? – питає мене донька напередодні Водохреща. – Заїжджайте після Служби, – кажу. – Я планую в церкві […]
– І за що тільки їй так щастить! Навіть насіння у неї, й то, он яке велике, та товсте! – Обурювалася сусідка Галина
– Ти глянь, ну до чого щаслива баба Нюрка наша, сусідка моя, ну сил немає! – лузгаючи насіння, бурчала, сидячи на лавці біля свого будинку її сусідка Галя. – І […]
– Христино, ну годі тобі, всі свята просиділа вдома. Давай вийдемо в місто, до центральної ялинки прогуляємося, а то свята закінчуються, а ти її навіть не бачила, – наполягала найкраща подруга Ольга. Та Христина як завжди відмовлялася, вона давно нікуди не виходила, їй подобалося сидіти вдома. Та Ольга була наполегливою, вона купила собі нові зимові чоботи, і мала настрій в них прогулятися, наче відчувала, що саме сьогодні почнуться дива
– Христино, ну годі тобі, всі свята просиділа вдома. Давай вийдемо в місто, до центральної ялинки прогуляємося, а то свята закінчуються, а ти її навіть не бачила, – наполягала найкраща […]
– Спочатку пропишеться, а потім оселиться тут на офіційних правах. А незабаром приведе сюди нового мужика, потім дітей спланує… Я в цьому пеклі жити не збираюся! Якщо ти її пропишеш, я від тебе піду! – таким був ультиматум Артема
У сумочці Наталки розривався мобільник. Дівчина розрахувалася за покупки на касі в магазині та на виході дістала телефон. Дзвонив батько. “Давно він не цікавився моїми справами, місяці зо три як […]
Сьогодні, кішка з собакою знову грали в… Потяг. Я б так це назвав. Ксюша, крокуючи підвіконням, впустила горщик із квіткою, і він красиво розколювався об підлогу – бух! Потяг поїхав. Зверху лапою вона відкривала двері шафи і викидала, як провідниця, з полиці постільну білизну. Несподівано падала на собаку зверху, немов фурія, від чого та торпедою, з вереском, влітала в купу квіткової землі, розносячи її по всій підлозі. Швидкий поїзд летів стрілою, несучи пасажирку в рідні краї
У Іллі, оглядаючи з порога свою кімнату в гуртожитку, йшов пар з вух від злості. У приміщенні панував повний бардак. Килим був збитий і задертий, стілець валявся на боці, поруч […]
Найстаршій мешканці Олександрівки було дев’яносто п’ять років. Жила вона в маленькому будиночку, а поруч стояла садиба онуки з сім’єю, ось вона й допомагала старенькій бабусі. — А вам навіщо Оксана Петрівна? – запитала жінка, підозріло глянувши на незнайомих дівчат. — А ми краєзнавці, вивчаємо історію району. У нашому районі вже все перерили, тепер за ваш узялися, – не моргнувши оком, сказала Олена
Подейкують у селі, що Іринка з Оленкою схожі. Це, напевно, тому що дружать із самої школи, а тепер навіть косички однаково заплітають. Та вже які косички, дівчатам по сімнадцять років […]
— Якраз у жовтні віддадуть свати борг і ми подаруємо молодим кухню, – сказав потім мій чоловік, – з технікою, під ключ. Усе ж таки така дата… Наприкінці листопада в Наталі та Гліба якраз ювілей – 5 років сімейного життя. Я з чоловіком погодилася. На хороші добротні меблі та необхідну техніку якраз вистачить. — Ой, почекайте, через 2 тижні обіцяли чоловікові заплатити, – сказала сваха наприкінці жовтня
Даси в борг – втратиш друга, не даси – придбаєш ворога. Мені 54 роки, одружена ось уже 30 років. Дві дочки у нас із чоловіком. Старша, Наталя, їй 28 років, […]