– Ну не засмучуйся, у будь-якій ситуації є плюси. Пустимо у квартиру батька квартирантів, додаткові гроші будуть. Та й пенсія в нього хороша, скільки там старому треба? – казав Віктор, щоб у дружини змінився гнів на милість

– Зовсім наш дід старий став, сам уже не справляється…– сказав якось Віктор дружині. – Доведеться забирати його до нас. – Куди до нас діда? У нас у самих тісно, не провернутися! – невдоволено […]

З дитинства ми з сестрою звикли до того, що у батьків невеликі зарплати, і мені часто доводилося носити старий одяг сестри. Це становище збереглося й надалі.

З дитинства ми з сестрою звикли до того, що у батьків невеликі зарплати, і мені часто доводилося носити старий одяг сестри. Освіту ми теж здобули не вищу: Дар’я закінчила коледж, […]

Мій син живе зі своєю дівчиною у квартирі, яку купила я. Незважаючи на це, нещодавно для мене були встановлені кордони.

Я була глибоко вражена, коли моя майже невістка Надія прямо заявила мені, що я не можу приходити до них без запрошення. Хоча вони живуть у квартирі, якою я їм поступилася, […]

– Матусю, можна я допоможу тобі картоплю чистити? – Ванюша тримався за халат Тоні й заглядав їй в очі. Йому дуже хотілося бути потрібним, щоб ця жінка, яка стала його мамою, похвалила його й обійняла

– Вітаю, Ванюшко, як твоє щеплення, не намочив його? П’ятирічний хлопчик із серйозним виглядом відповів: – Дядьку лікаре, я що, маленький? Усі знають, що щеплення мочити не можна, а то воно змиється […]

– Дайте хліба! – Та на. Хоча права я такого, суто по-людськи, не маю. Але моя справа торгувати. Продавчиня подала хліб і зібралася щось сказати ще, але двері крамниці відчинилися і увійшла молода пара

– Навіщо ти приїхала? – мати тримала двері ногою, трохи прочинивши, – Як мені тепер людям в очі дивитися? Не дочка ти мені. Тільки-но перестали пліткувати, ми з батьком у магазин півроку […]

Оксана з Василем вийшли з кіно. – Нам треба серйозно поговорити! – раптом почав Василь. Оксана здивувалася. – Ми з тобою вже місяць зустрічаємося, і я вважаю, що тобі подобаюсь, – продовжив чоловік. – Ти мені теж подобаєшся. Тому ти маєш дещо про мене дізнатися… Оксана насупилася. Вона не дуже любила загадки, а Василя вважала відкритою людиною. І тут на тобі – таємниці! – І що ж я такого маю дізнатись про тебе? – жартівливо запитала Оксана, намагаючись приховати напругу. Вона вже почала уявляти найгірше. – Пробач, – сказав Василь. – Я мав би якось підготувати тебе… А тепер просто хочу зізнатися… Оксана не розуміла, що відбувається

– Нам треба серйозно поговорити, – несподівано почав Василь, дивлячись прямо на свою супутницю. Оксана здивувалася. Вони тільки-но вийшли з кіно після прекрасної комедії і єдине, до чого вона готувалася […]

– Мамо, що відбувається? – Доню, я все продумала, – Марина Сергіївна присіла до столу, по-господарськи присунула до себе кухоль. – Вам з Павлом буде куди зручніше в однокімнатній. А ми з бабусею розмістимося тут, місця нам вистачить

Запах свіжої випічки залоскотав ніздрі ще на сходовому майданчику. Ганна завмерла перед дверима, діставши ключі. Цей аромат… Як машина часу, переніс її на двадцять років тому, у старенький будиночок на […]

Зайшов до кабінету завгосп, – Ой яка в мене гарна нині Снігуронька. Я тобі текст приніс, з минулого року зберігся, тільки рік поміняємо. Все одно ніхто нічого не пам’ятає. Після наших корпоративів не всі своє ім’я вранці можуть згадати.  — Катрусю, май на увазі, у нас після цієї почесної ролі кожна Снігуронька заміж виходить. Чесне слово, вже три Снігуроньки стали заміжніми панянками і тобі пора, – додала ще одна співробітниця

Бухгалтерія готувалася до корпоративу. Усі справи закінчено, можна подумати і про приємне. — Катрусю, ти в нас наймолодша і найкрасивіша блондинка. Ти будеш Снігуронькою, – тоном, що не терпить заперечень, […]

Через 15 років Василь нарешті був готовий зробити пропозицію Оксані. Але на нього чекав сюрприз, якого він аж ніяк не очікував

Василь і Оксана були знайомі ще з університетських часів. Це була не така, як у кіно, любов з першого погляду, а скоріше поступове захоплення, яке з часом переросло в щось […]

Марина варила на кухні борщ, коли у двері подзвонили. На порозі стояла її свекруха. – Привіт. А я тут неподалік була, вирішила зайти, – одразу сказала жінка, як тільки Марина відкрила двері. – Доброго дня. Проходьте, – запросила її невістка. – Чай будете? – Буду, звичайно. Тільки давай у вітальні посидимо, – сказала Тетяна Василівна і пройшла у вітальню. Марина зробила чай і прийшла до свекрухи. – Марино, а я не просто так прийшла, – несподівано сказала свекруха і дістала з сумочки якусь паку. – Ось дивись! – Що це? – не зрозуміла Марина, взяла папку, відкрила її і застигла від побаченого

Марина стояла біля вікна, спостерігаючи, як останні промені вранішнього сонця забарвлюють стіни в теплі тони. Стара люстра, яку вони з бабусею колись вибирали, відкидала химерні тіні на стелю. П’ять років […]