Вітаю тебе, Марійко, – каже мені Микола і посміхається, а я стою в дверях і не знаю – впустити нежданного гостя чи зачинити перед ним свої двері. Я святкувала свій 60-річний ювілей, але гостей я не чекала. Та мій колишній чоловік вирішив зробити мені сюрприз – прийшов начебто привітати мене з днем народження, хоча насправді мав інший мотив. Микола вирішив, що нам треба знову зійтися, і під приводом мого свята, захотів владнати це питання
– Вітаю тебе, Марійко, – каже мені Микола і посміхається, а я стою в дверях і не знаю – впустити нежданного гостя чи зачинити перед ним свої двері. Я святкувала […]
– Ти принесла їжу тільки мені? – здивовано спитав чоловік. – Серйозно? – Так, – посміхнулася мати. – Ти мій син. Хіба я маю ще когось годувати? – Так! Якщо приносиш мені, то мусила принести й моїй дружині! – обурено промовив Василь
– Нічого не встигаю, – скаржилася матері Уляна, яка три місяці тому вперше стала мамою. – Тася дуже неспокійна, я сплю уривками, постійно з нею на руках. Навіть готувати й […]
– Єгоре, якщо ти коли-небудь відчуєш, що більше не хочеш бути зі мною, відразу ж скажи мені про це, – Ніна часто повторювала цю фразу, вдивляючись в обличчя чоловіка, а Єгор кивав, але до останнього не зізнавався дружині, що в нього з’явилася жінка на боці. Ніна дізналася про все сама
– Єгоре, я не збираюся тобі прислужувати. Якщо ти думаєш, що знайшов собі нову хатню робітницю, кухарку, і жилетку для стогнань в одній особі, то ти помилився! – анітрохи не […]
Сусідки порадили батькові терміново одружитися. Не минув і тиждень після маминого похорону, а батько ось він – наречений. Порадили батькові люди посвататися до вчительки, казали, що вона добра жінка
Я осиротіла в шість років. Нас у мами вже було дві дівчинки, а у мами мала з’явитися третя дитина. Я все пам’ятаю, як мама кричала, як зібралися сусідки, плакали, як […]
Ножиці, які вона поклала було на підвіконня, одразу ж стали холодними, і дівчинка зніяковіла, коли взяла їх у руки. Вона вже готова була кинути їх униз, щоб точно знати, що батьки їх ніколи не знайдуть і не будуть більше через них сваритися
– Де ножиці?! Ангеліно! Куди вони знову поділися?! Скільки можна?! Нічого в цьому будинку не знайти, коли треба! Поліна здригнулася, і жирна синя лінія перекреслила обличчя принцеси, яку вона малювала. Ну […]
— Дениска у вас поживе, а ви поки що готель зніміть, — сказала свекруха і спробувала вигнати нас із квартири
Я, звичайно, думала, що таке буває тільки в серіалах, які показують наше ТБ, але виявилося, що в житті таке теж трапляється. – Давайте, збирайте речі, – сказала нам Ольга Семенівна, […]
– І куди вам стільки картоплі? – Вставила своє слово невістка. – Не мені, а нам! Хіба мені стільки одній з’їсти? – поправила невістку Ніна Степанівна, – все для вас, ось самі й садіть
Ніна Степанівна постійно поглядала у віконце свого сільського будинку, бо мали приїхати її діти. Діти – це син Сергій із невісткою і маленьким Антошкою, а ще дочка Люба з чоловіком […]
– Ааа, ось вона! Синочка мого хоче обібрати як липку! – Кричала Єлизавета Георгіївна на весь ринок, – і дітей своїх позашлюбних на нього повісила. Усе грошей моїх хоче!
– Ааа, ось вона! Синочка мого хоче обібрати як липку! – Кричала Єлизавета Георгіївна на весь ринок, – і дітей своїх позашлюбних на нього повісила. Усе грошей моїх хоче! – […]
Я хотіла передати свою другу квартиру синові та невістці, але якось почула рингтон на мобільному телефоні. З невісткою у мене завжди були чудові стосунки. Ми ніколи не сварилися, підтримували одна одну і допомагали в усьому. Коли моя невістка Віка потрапила до лікарні, я забрала до себе внучку, щоб полегшити ситуацію. А нещодавно я вирішила зробити їм великий подарунок — віддати одну зі своїх квартир, адже вони молоді й потребують власного житла.
З невісткою у мене завжди були чудові стосунки. Ми ніколи не сварилися, підтримували одна одну і допомагали в усьому. Коли моя невістка Віка потрапила до лікарні, я забрала до себе […]
– Та що з вас тільки виросте, з такими-то оцінками? Ну чому знову вісімка?, – вигукувала до сина свекруха. Я була на кухні, готуючи вечерю, коли ці слова долетіли з вітальні. Серце стиснулося, але я вирішила не мовчати. – Григорію, ти чуєш? Знову те саме, – тихо звернулася я до чоловіка, який саме щось перевіряв у телефоні. Він важко зітхнув, відклав гаджет і пішов до кімнати
– Та що з вас тільки виросте, з такими-то оцінками? Ну чому знову вісімка?, – вигукувала до сина свекруха. Я була на кухні, готуючи вечерю, коли ці слова долетіли з […]