Ганна поїхала в село без чоловіка. Вона зайшла в хату і раптом відчула, що щось не так. Запах… Ледь вловимий, але точно чужий. Суміш парфумів і диму. Ганна застигла на порозі, намагаючись переконати себе, що їй здалося. – Може, протягом занесло від сусідів? – подумала вона. Ганна дістала телефон і набрала номер чоловіка. Той передзвонив. – Привіт, люба, – голос Сергія звучав якось дивно. – Що трапилося? – У будинку хтось був! – сказала Ганна. – Тут… Тут пахне чужими парфумами! У слухавці запала тиша. – Послухай… – Сергій тяжко зітхнув. – Нам треба поговорити. – Про що? – Ганна аж сіла на стілець, передчуваючи найгірше
– Ти точно впораєшся сама? – голос матері у телефоні звучав стурбовано. – Може, дочекаєшся Сергія? – Мамо, це просто дача, – Ганна притиснула телефон плечем, одночасно намагаючись знайти в […]
Сергій вважав свою дружину святою, поки не почув чоловічий храп в іншій кімнаті. Сергій був здивований і занепокоєний більше, ніж той чоловік
Сергій завжди вважав свою дружину, Олену, святою. Вона була його кращим другом, підтримкою та натхненням. Їхні стосунки були гармонійними, вони часто сміялися разом, ділилися своїми планами на майбутнє, будували спільне […]
Діана робила останні приготування до святкування нового року. У двері подзвонили. – Романе! Відкрий будь ласка, це мабуть Катя з дітьми прийшла, – гукнула вона до чоловіка. За хвилину вхідні двері відкрилися, в коридорі почулися радісні вигуки дітлахів, а ще через декілька секунд на кухню зайшла подруга Діани, Катя. – Привіт! Допомога потрібна? – поцікавилася Катя. – Привіт! Залишилося тільки бутерброди зробити, – усміхнулася Діана. – Ну, тоді я допоможу, – відповіла подруга, зняла пальто та шарф. Раптом Діана звернула увагу на шию подруги, на якій красувався якийсь кулон. Діана придивилася до прикраси і… заціпеніла від побаченого
– Цікава прикраса, – Діана вказала поглядом на шию подруги. – Так? – здивувалася Катя. – Нічого особливого. – А виглядає дорого, – сказала Діана. – І здається, золота! Як […]
Віктор Володимирович знайшов собі молоду дружину Олену. Його мати Марія Антонівна вирішила негайно відвідати молодят. – Я розберуся, що там за невістка така з’явилася! – сказала вона. Приїзд матері став для Віктора Володимировича неприємним сюрпризом. Він знав, що мати не схвалить ні шлюб, ні його сварку через це з дітьми. Марія Антонівна дійсно зажадала від сина: – Негайно помирися з дітьми! Однак все виявилося не так просто… Вранці Марія Антонівна раптом не знайшла свої капці біля ліжка. Олена покликала їх з Віктором Володимировичем на кухню. Вона вказала на морозилку. Капці лежали між пачкою котлет і рибою. І тут Марія Антонівна все зрозуміла
– Остання любов чоловіка – найсильніша, – розчулено сказав Віктор Володимирович. Його діти, Артем та Ольга, відчували у цей момент прямо протилежне. По-перше, виходило, що до дружини, якої не стало, […]
Дочка поїхала. Квартира здавалася ще більшою і порожнішою. Степан вирішив зробити собі каву і підійшов до кухонної шафи. Там, на верхній полиці, стояв сервіз, подарований йому і покійній дружині на весілля. Той самий, з якого вони жодного разу не пили – він чекав на “особливий випадок”. І ось цей випадок настав
Степан мовчки дивився у вікно. За вікном падав сніг, обережно вкриваючи землю білим полотном, але він, здається, цього зовсім не помічав. Його думки були десь далеко – серед спогадів, образ […]
Олена поверталася додому в хорошому настрої. Вона закінчила зміну раніше, ніж звичайно, зайшла в улюблений суші-бар Дмитра, купила суші, і попрямувала додому. Підходячи до будинку, вона почула голос чоловіка. Він розмовляв по телефону, стоячи біля під’їзду. – О, а куди це Діма ходив? – подумала вона, і хотіла було підійти до нього. Раптом до Олени почали долинати уривки телефонної розмови чоловіка. Говорив Дмитро про щось дивне. Олена скориставшись тим, що чоловік стоїть спиною до неї, тихенько підійшла ближче, прислухалася до розмови і…остовпіла від почутого
— Дмитро, ти уявляєш, сьогодні в ресторані таке було! — Олена влетіла до квартири, на ходу скидаючи туфлі. — Французький критик приїхав без попередження. Я думала, у мене нерви здадуть, […]
Микола заходив у хвіртку своєї дачі під руку з якоюсь панянкою. – Миколо, привіт! – гукнула йому сусідка Ігорівна. – А хто це з тобою?! – Привіт, Ігорівно! – сказав він. – Ось одружитися надумав. Майбутню хазяйку, Оленку, привіз… Олена працювала на дачі, не покладаючи рук. Микола теж не відставав від коханої… Якось Ігорівна зазирнула через паркан до Олени. Микола якраз поїхав у місто. – Ну що, сусідко-наречена, на чайок зайдеш? – запитала вона. – Зайду, – сказала Олена. Вона пробула в Ігорівни півтори години і прийшла додому перед самим поверненням Миколи. – Ти чого така задумлива? – поцікавився Микола. Олена тільки й посміхнулася. Вона вже знала всю правду
– Миколо, привіт! А хто це з тобою?! – гукнула через огорожу цікава сусідка по дачі. Микола, який заходив у хвіртку свого будинку під руку з якоюсь панянкою, примружився. – […]
Михайло зайшов в кімнату до дружин. – Ну що, готова? – запитав він. – Так, можемо їхати, – усміхнулася Ганна. Через декілька хвилин чоловік та дружина вийшли з квартири, спустилися у двір, Михайло відкрив машину. – Добре, що я завчасно машину прогрів, бо так би нікуди не встигли, – сказав чоловік. – Та годі тобі бурчати! – усміхнулася дружина. Михайло рушив з місця. Ганна сиділа, щось гортала в телефоні. На вибоїні автомобіль хитнуло, і телефон жінки опинився під сидінням. Вона нахилилася, щоб дістати його, як раптом помітила ще якусь річ. Ганна дістала цю річ і…ахнула від побаченого
– На новий рік так багато грошей пішло! Як же невчасно зламався холодильник! І новий так дорого коштує… Може, ти зможеш його купити? А я, як тільки вийде, одразу поверну […]
– Та ти що, це ж традиція! Один стакан – і ти своя, – додала свекруха. – Ох, Віко, ну як так можна? Це ж сервіз, який я тільки на свята дістаю! Я стояла посеред кухні, стискаючи в руках піднос із тарілками, які щойно розлетілися на підлогу. Шматочки посуду лежали всюди, і я тільки встигла підняти очі, як почула з-за спини голос свекрухи
Я стояла посеред кухні, стискаючи в руках піднос із тарілками, які щойно розлетілися на підлогу. Шматочки посуду лежали всюди, і я тільки встигла підняти очі, як почула з-за спини голос […]
– Як це ми вам повинні гроші віддати, свахо? Ви їх з доброї волі висилали щомісяця ці 500 євро своїм дітям, а те, як вони вже витрачали, ну це, вибачте, це вже їхня особиста справа. Ці слова сказала мені в очі моя сваха, мати мого зятя. Стою я на подвір’ї їхнього свіжовідремонтованого будинку, із блискучими вікнами, новим парканом, і просто не вірю своїм вухам
– Як це ми вам повинні гроші віддати, свахо? Ви їх з доброї волі висилали щомісяця ці 500 євро своїм дітям, а те, як вони вже витрачали, ну це, вибачте, […]