– Софійка, я довго думав і вирішив, що неправильно нам проводити відпустку окремо, – заявив Микола дружині. – І що ти пропонуєш? – запитала Софійка. – Цього разу ми проведемо відпустку на дачі моїх батьків, а вже у вересні поїдемо до твоїх, – сказав чоловік. – Хочеш – їдь, допомагай, – відповіла жінка. – Але я поїду до своїх! – Добре, тоді додому можеш не повертатися! – сердито заявив Микола і пішов спати на диван…
Софійка й не уявляла, що після переїзду її свекрухи, Варвари Петрівни, їхнє життя так зміниться… Варвара мала власну квартиру в місті, але після того, як втратила чоловіка, залишилася в ній […]
Чоловік охолов до мене, але я все одно любила його. Все змінилося після однієї його розмови з другом. Можна чекати людину скільки завгодно тільки в одному випадку: коли це того варте. Я чекала цілих 4 роки і в кінці виявилося, що він був цього не вартий. Я п’ять років, як у шлюбі. Перший рік був найкращим, стільки уваги було з боку чоловіка, що я й мріяти не могла про таке kохання, але потім усе змінилося.
Можна чекати людину скільки завгодно тільки в одному випадку: коли це того варте. Я чекала цілих 4 роки і в кінці виявилося, що він був цього не вартий. Я п’ять […]
– Ні, я щось не розумію, Вовчику, ти що, реально думав, що, якщо ти переїхав жити до мене, то я. Володя відчинив двері своїм ключем, і в коридорі відразу спробував носом втягнути в себе якнайбільше повітря. Їжею не пахло. Пахло духами. Аромат цей був Володі знайомий. – Я вдома, – голосно промовив він, і залишив кросівки біля дверей. Тільки вчора він привіз деякі свої речі у квартиру Ірини. Йому було дуже зручно їздити на роботу з найближчої від її будинку станції метро. тобі готуватиму, пратиму і так далі? – Тоді ти помилився, я не з тієї породи
Володя відчинив двері своїм ключем, і в коридорі відразу спробував носом втягнути в себе якнайбільше повітря. Їжею не пахло. Пахло духами. Аромат цей був Володі знайомий. – Я вдома, – […]
Так, ви все правильно зрозуміли. Це не було придбання для доньок, житло призначалося лише мені. Що тут почалося! Настя й Софія дуже обурювалися з цього приводу. Довгих 9 років я працювала у Франції в готельному секторі, щоб назбирати гроші на квартиру. Приїхала у Чернівці і нарешті купила її, але не дітям. Що тут почалося! Хочу сказати – і такі самі заробітчанки мене в цьому зрозуміють – що мої заробітки за кордоном ніколи не були легкими. Я приїхала туди з сумкою, кількома євро у кишені та диким бажанням заробити грошей.
Довгих 9 років я працювала у Франції в готельному секторі, щоб назбирати гроші на квартиру. Приїхала у Чернівці і нарешті купила її, але не дітям. Що тут почалося! Хочу сказати […]
– Витратилися, кажеш? То що, всі гроші пішли на те, щоб стіл гарно виглядав? І зараз у вас нічого не залишилося? – запитала я, вже починаючи сердитися. Вчора ще 18-ї не було, як моя невістка, Алла, виставила у фейсбуці фото свого шикарного новорічного столу. Чого там тільки не було! Канапки з червоною ікрою, рулетики з прошуто, дорогі сири, м’ясна нарізка, і все це на фоні святкових гірлянд. Виглядало дуже ефектно. – Гарно живемо, – подумала я, переглядаючи стрічку. Але вже тоді щось у мене всередині йойкнуло. Занадто все це було “напоказ”. Бо ж знаю, що син з Аллою не дуже на ноги стали.
Вчора ще 18-ї не було, як моя невістка, Алла, виставила у фейсбуці фото свого шикарного новорічного столу. Чого там тільки не було! Канапки з червоною ікрою, рулетики з прошуто, дорогі […]
Чоловік прийшов додому, як завжди, трохи затримавшись. Марійка не могла готувати, не могла дивитися телевізор. Серце було не на місці від несправедливості. Марійка перевернула шиплячі шматочки м’яса, накрила сковорідку кришкою і почула за відчиненим вікном звук мотора і шарудіння шин по доріжці. Її чоловік Віктор приїхав, а вона не встигла приготувати вечерю. Марійка перевірила яблучний пиріг у духовці, дістала з холодильника овочі й почала їх мити.
Марійка перевернула шиплячі шматочки м’яса, накрила сковорідку кришкою і почула за відчиненим вікном звук мотора і шарудіння шин по доріжці. Її чоловік Віктор приїхав, а вона не встигла приготувати вечерю. […]
Змінити своє життя Ганна наважилася одного дня. Просто прокинулася вранці і запропонувала чоловікові кинути все, звільнитися з роботи і повернутися у село, ближче до природи, лісу, річки, власного будиночка з городом і козою. – Мамо, ти чого? Виглядаєш так, наче привида побачила! – Лариса стурбовано подивилася на матір, яка зазвичай поверталася з вечірньої прогулянки спокійною й задоволеною. – Я й бачила! Тільки не привида, а щось гірше. Досі серце не заспокоїться! – Ганна важко сіла на лавку біля паркану рідного дому. Треба ж, всього годину тому вона й не сподівалася повернутися додому…
– Мамо, ти чого? Виглядаєш так, наче привида побачила! – Лариса стурбовано подивилася на матір, яка зазвичай поверталася з вечірньої прогулянки спокійною й задоволеною. – Я й бачила! Тільки не […]
– Олена. Я тобі одразу все скажу. У мене з нею нічого не було і не буде. Але я не хочу її бачити. Ти приходиш з роботи пізніше за мене. Хоч і ненабагато. Я приходжу, вона біля дверей. Олена та Андрій жили у маленькій квартирі. Квартира дісталася Олені від батька, а йому від його матері, бабусі Олени. З матір’ю батько розлучився давно, майже одразу після народження другої її сестри. Олена тоді пішла до першого класу і пам’ятає, як батьки весь час сварилися. Пізніше вона зрозуміла, що молодша сестра не дочка її батька. Мати постійно кудись йшла. Сестру залишала на Олену.
Олена та Андрій жили у маленькій квартирі. Квартира дісталася Олені від батька, а йому від його матері, бабусі Олени. З матір’ю батько розлучився давно, майже одразу після народження другої її […]
— Захаре, ну ти хоч посуд помий. Мене вже ноги не тримають, — Валя, зазирнула до спальні. Чоловік спав. – Валю, ти ввечері приготуй на стіл щось. Ми з Михайлом після роботи до нас прийдемо. Сьогодні футбол по телевізору буде, — зателефонував дружині із роботи Захар. Валя прикрила мікрофон у телефоні рукою та попрощалася з відвідувачами.
– Валю, ти ввечері приготуй на стіл щось. Ми з Михайлом після роботи до нас прийдемо. Сьогодні футбол по телевізору буде, — зателефонував дружині із роботи Захар. Валя прикрила мікрофон […]
– А що, Жанна так і досі не заспокоїлася? – поцікавилася Олена у свекрухи. – Навіть дивно, як це вона поношені речі у двадцять тисяч оцінила. А чому не мільйон? Якщо це такі коштовності, та й продала б. Олена з Сергієм чекали на дитину і потихеньку збирали для малюка всі речі. У багатьох їхніх друзів та знайомих діти на той час вже підросли. Тому одні віддавали їм дитяче ліжечко, інші колиску та автокрісло. Сестра Сергія, Жанна, теж зателефонувала братові і сказала: – Заїдь до мене, зібрала тут дещо. Оленці знадобиться зараз у декреті. – Добре, заскочу до вечора, – пообіцяв Сергій.
Олена з Сергієм чекали на дитину і потихеньку збирали для малюка всі речі. У багатьох їхніх друзів та знайомих діти на той час вже підросли. Тому одні віддавали їм дитяче […]