— Тетянко, ти в мене просто дружина-віртуоз, – Сашко відсунув тарілку і, сито посміхаючись, відкинувся на спинку стільця. – Я, якщо чесно, абсолютно непристойно об’ївся. Дуже смачно! — А ще я на всі руки майстер і дуже турботлива. Он, Скажений Огірок підтвердить, – Таня погладила руду, вгодовану таксу. – І, може, я не найкрасивіша, але зате жінка з великою харизмою
— Тетянко, ти в мене просто дружина-віртуоз, – Сашко відсунув тарілку і, сито посміхаючись, відкинувся на спинку стільця. – Я, якщо чесно, абсолютно непристойно об’ївся. Дуже смачно! — А ще […]
Дарина була на роботі. – Даринко, зайди до мене! – гукнула її завідувачка Марина Степанівна. Дарина зайшла в кабінет. – Розумієш, Даринко, – сказала завідувачка. – Ти хороша працівниця. Але кар’єрного зростання я тобі запропонувати не можу. Немає в тобі цієї… Хватки… Розумієш? Дарина тільки кивала, мріючи пошвидше вийти з кабінету… Увечері, коли вона прийшла додому, раптом пролунав дзвінок із незнайомого номера: – Дарина Олексіївна? Доброго вечора, це нотаріус Семеняк Ірина Павлівна. Ви знаєте Тамару Михайлівну Ящук? – Так, це моя двоюрідна бабуся, – розгубилася Дарина. – Прийміть мої співчуття. Тамари Михайлівни не стало. Вона вам дещо залишила… – Що залишила? – Дарина аж присіла від здивування
– А донька Світлани заміж виходить, – мама поставила тарілку супу перед Дариною. – За програміста. Квартиру вже купили у новобудові. – Мамо, ну давай не починай, – Дарина машинально […]
— А де ж ви спите? Ночуєте де? – запитують дівчатка. Жінка усміхається. — А я не сплю літо ж. Я сиджу біля річки, на лавці. А сьогодні прийшла до мого, тепер уже не мого будинку, піднялася на поверх, знаєте, дивлюся – відчинено, Миколка маленький любив ховатися від мене там, на даху, у мене промайнула шалена думка залишитися там на ніч. — Що за жах, обурюються дівчата
Оленка співала від щастя, ще б пак! У неї є квартира, своя квартира, без злісної господині, яка вимикає світло об одинадцятій, стоїть над душею і вимикає газ під киплячою каструлею. […]
Чекаючи на прибуття потягу, я познайомилася з чоловіком і його маленьким сином. Незабаром я дізналася про подробиці їхньої історії – і в мене в голові залишилася маса питань.
Поки я сиділа на лавці в очікуванні потягу, до мене приєдналися чоловік і хлопчик років 6-7, які, як я зрозуміла, рибалили в селі. З їхньої розмови з’ясувалося, що вони планують […]
– Нарешті, мамо, ти відповіла! Останнім часом до тебе не додзвонитися. Ти що, забула гроші відправити чи водіїв цього тижня не було? – замість привітання заявляє моя дочка Марина
– Нарешті, мамо, ти відповіла! Останнім часом до тебе взагалі не додзвонитися. Що, знову забула відправити гроші чи водіїв не було цього тижня? – Замість привітання запитала моя дочка Марина. […]
– Так, моя дочка живе не бідно, але все це завдяки мені і моєму бізнесу. Не думай, якщо ти одружишся на Маринці, то станеш власником всього цього добра!, – сказав мій майбутній тесть. А я саме цього і хотів. Я все життя мріяв вирватися зі злиднів. Але з одної клітки бідності я перейшов в іншу. Коли мені випала нагода втекти з цього життя, я це зробив!
– Так, моя дочка живе не бідно, але все це завдяки мені і моєму бізнесу. Не думай, якщо ти одружишся на Маринці, то станеш власником всього цього добра!, – сказав […]
– Уже краще в чужих житиму, ніж у своїх дітей, як чужа. До баби Ніни поїду. Вона зовсім одна. Я й раніше їй допомагала. Не відмовить
Катерина копалася на городі, коли почула голос доньки. – Мамо! Ти де? Вона насилу розігнула спину. Тримаючи руку на попереку, пішла до воріт. – Тут я, на городі. Ой, і Сашко приїхав! […]
– Ну треба ж! – подумала Настя. – Це дійсно старенька бабуся! Повільна хода, фігура, темперамент та й халат строкатий у квіточку. Говорила вона з легким акцентом, чи то з одеським, чи то з єврейським, чи то ще якимось
Настя шукала кімнату за оголошенням. До Києва вона приїхала з обласного селища до своєї подруги, аби влаштуватись на роботу та влаштувати своє особисте життя. Подруга обіцяла здавати їй кімнату щонайменше […]
Семенівна з подружками вирішили попліткувати. Старенькі вийшли посидіти на лавці біля будинку. Вони сперечалися про своїх внуків – хто краще в житті влаштувавався, хто як живе… – Бабусю, ти там не змерзла?! – раптом вікна другого поверху висунулася голова якогось молодого чоловіка. – Ні, любий! – гукнула Семенівна. – Все добре! Голова зникла, а за дві хвилини на вулицю вийшла якась молода дівчина з пледом у руках… – Ольго Семенівно, ви б не засиджувалися, вітер холодний! – строго сказала вона. – Он вкрию вас, щоб не змерзли! Вона вкрила Семенівну пледом і побігла назад у під’їзд. – А хто це був? – здивовано запитала Макарівна, не розуміючи, що відбувається
– Хто в тебе онук? Будівельник? – насупившись, запитала Макарівна. – У сенсі директор будівельної фірми? – Ні, – посміхнувшись, відповіла Семенівна, – На будівництві він працює. Каменяр. – Каменяр, […]
– Слухайте! Ви людей затримуєте! Але! Бабуся, ідіть у кінець черги чи що! Мені он за дитиною ще в садок треба! – жуючи в роті жуйку, відповіла брюнетка в лимонному пуховику, перетягнута поясом, наче оса
Бабуся плакала. Сльози градом котилися по щоках, зморшкуваті руки даремно намагалися знайти щось у сумці, пошарпаній та місцями перемотаною ізострічкою. Шаль, стоптані черевики, пальто з облізлим комірцем. Несподівано палиця, за […]