– А родичі в нього якісь є? – Запитав головний лікар, кинувши задумливий погляд на літнього чоловіка, що лежав на лікарняному ліжку. – Може, встигнуть приїхати, щоб попрощатися? – Є і син, і дочка, – відповіла медсестра. – Але ж вони не приїдуть. Сказали, що їм ніколи

– А родичі в нього якісь є? – Запитав головний лікар, кинувши задумливий погляд на літнього чоловіка, що лежав на лікарняному ліжку. – Може, встигнуть приїхати, щоб попрощатися? – Є […]

– У мене завтра гості, починай прямо зараз готувати! Так і бути, завтра сам усе розігрію! – Ошелешив чоловік о дев’ятій вечора

Мілана втратила батьків, коли навчалася на другому курсі інституту. Єдина дитина у сім’ї. Кидати навчання було безглуздо, професія була потрібна. Звичайно, після батьків залишилися заощадження, але Мілана вирішила працювати. Гроші […]

Ми не жебраки, щоб наша донька по-собачому зійшлася з чоловіком, у перерві між сніданком та обідом. І свати нас підтримають, щоб усе було як у людей: сукня, каблучки, банкет у хорошому ресторані, лімузин! Ми тебе не на смітнику підібрали, щоб на весіллі економити

— Мамо, мені Костик офіційну пропозицію зробив! — Оленка схилила голову, очікуючи маминої реакції. — Ну, нарешті! — полегшено зітхнула Ельвіра Станіславівна. — А то я вже сумніватися почала, що […]

– Скільки можна чекати? – роздратовано прошипіла Даша. – Їй уже майже вісімдесят, а вона не здається! Сама ще за грядками доглядає, наче вічно жити зібралася!  – Доки вона жива, ми не можемо продати ні будинок, ні ділянку. Стас має рацію – треба щось вирішувати

Василина Миколаївна довгі роки жила в будинку на околиці села. Пречисте місце, де навесні повітря наповнювалося ароматом квітучих яблунь, а восени стежки вистилалися килимом із жовтого та багряного листя. Її […]

— Все буде як годиться. На облік стане, у себе пропишу. Донечці улюбленій мізки вправлю, але це потім. Головне, що Ольга заспокоїлася і вирішила, що далі робити буде. – Світлана, охнувши, потягнулася і раптом усміхнулася, дивлячись на подруг. – А все-таки я вам втерла носа, подруженьки мої! Прабабою першою стану я

— Галинко, а у тебе теж світла немає? – Світлана Іванівна важко піднялася сходами на веранду сусідської дачі. — Що? – Галина Сергіївна виглянула з кухні й усміхнулася сусідці. – […]

Чоловік був певен, що він мене ощасливив, одружившись зі мною, в кожній нашій суперечці аргументом було: «Де би ти зараз була, якби не я?». І у мене всі ці двадцять років підступно дрижали коліна, бо й справді, де б я була, сільська дівчина, не красуня і не розумниця? Але тепер я отримала відповідь на своє запитання

То був ранок суботи, звичайний ранок, такий і двадцять років ранків до того, чоловік невдоволено брязкав на кухні посудом, щоб мене розбудити. Все, як завжди, адже я мала з винуватою […]

…Одружилися вони з Ігорем вісім років тому. У них була звичайна родина. Їхня донька Міла тільки нещодавно пішла до школи.

– Шановні гості, а чи не час господарям відпочити? – обурено сказала Лана, наче чайник, що скипів. – А що таке? – щиро здивувалася Зоя Аркадіївна, свекруха, не вловивши ноток […]

Я давно знала, що чоловік мені зраджує. Ми вже 20 років у шлюбі, тому знаю Ігоря, як саму себе. Тож, коли раптом він змінив стиль, почав спортом займатись, причепурився. Згодом дедалі частіше десь пропадав.

Я давно знала, що чоловік мені зраджує. Ми вже 20 років у шлюбі, тому знаю Ігоря, як саму себе. Тож, коли раптом він змінив стиль, почав спортом займатись, причепурився. Згодом […]

– Невже так важко допомогти? Тобі ж це нічого не варто! – сказала сусідка. – Чому не варто? Дуже навіть варто – і час втрачаю, і нерви витрачаю. Ви думаєте, що це так легко? Загляньте в оголошення – скільки репетитори з англійської за одне заняття беруть!

У цій квартирі Уляна жила з народження. Мама стільки разів розповідала, як тато не спав майже три доби, щоб встигнути зробити ремонт у дитячій кімнаті до того часу, коли її […]

Петре, ти хоч раз можеш зробити те, що я тебе просила? Весь день біля свого трактора, а я просила тебе грядку скопати, бо буду огірки сіяти, – гукнула Ганна з порогу. – Та я тільки подивлюсь, що з гальмами, – озвався Петро, витираючи руки об ганчірку. – Той трактор лише у тебе час та гроші забирає, а я все сама та сама. Проблема була проста: Ганна хотіла, щоб усе в господарстві було чітко й вчасно. Петро ж жив так, як йому виходило, поспішати кудись він не любив

– Петре, ти хоч раз можеш зробити те, що я тебе просила? Весь день біля свого трактора, а я просила тебе грядку скопати, бо буду огірки сіяти, – гукнула Ганна […]