— Ти думаєш, що слабка, бо потребуєш допомоги. А я думаю, що сильна — бо приймаєш її, — сказав Остап, коли дівчина, наче присоромлена, опускала очі додолу. — Чому ви мені допомагаєте? — Бо я бачу — ти не опустила рук. І ще… бо я давно сам. А з тобою поряд — відчуваю життя
Марта прокидалась о шостій. Не тому, що хотіла. А тому, що її трирічна донька Софійка вже тихенько стояла біля ліжка й шепотіла: — Мамусю, сонечко встало. —Я бачу, моє маленьке […]
— Бабусю Наталю, спасибі велике за вашу увагу і бажання підтримати нас. Але ми змушені відмовитися від твого подарунка, — посміхнувся Дмитро і повернув бабусі ключі від квартири. Наталія Максимівна змінилася в обличчі. Вона, здавалося, не очікувала такого повороту подій
На гамірній весільній вечірці, серед гучних привітань і танцювальних ритмів, гості завмерли, побачивши, як бабуся нареченого простягає йому зв’язку ключів від квартири. — Діма, Свєточка, дорогі мої внуки, прийміть мій […]
Старша сестра покинула свого сина, та втекла шукати кращого життя. А через дванадцять років, коли нашого батька не стало, приїхала спадок ділити
Років до п’ятнадцяти у мене з моєю старшою сестрою Настею стосунки були хороші – ми дружили, ділилися один з одним секретами, багато часу проводили разом. Потім Настя познайомилася з місцевим […]
– У вас міцна родина, і ми навіть дружимо з твоїм неіснуючим Сашком, якого я вигадав.
– Може, ти ще трішечки в мене побудеш? – жалібно спитала Олена. – Ще тільки восьма година вечора. Твоя ж дружина нічого не запідозрить, вона мені довіряє, хоч і дарма, […]
— Твоя сестра переходить усі межі. Щоб її більше не було у нашій квартирі! — кинула я чоловікові, не стримуючи емоцій
— Твоя сестра переходить усі межі. Щоб її більше не було у нашій квартирі! — кинула я чоловікові, не стримуючи емоцій. Я сиділа на кухні, дивлячись, як за вікном сірою […]
— Ну ви й спите! — розсміялася бабуся у відповідь. — Ну, раз прокинулася, давай допомагай! — Так у нас же курка зі вчора залишалася… — А, це? Та я її вночі ще з’їла, не спалося мені з дороги. — Ясно… — Ганна не знайшлася, що сказати. Судячи з вигляду, в одній із каструль було картопляне пюре
— Єгоре, Даринко, виходьте, прабабуся Валя приїхала! Шестирічні двійнята швидко і з неприхованим інтересом вибігли зі своєї кімнати до коридору. Вони ніколи в житті не бачили Валентину Дмитрівну, але знали, […]
– Навіщо ти його притягла сюди? – прошепотіла мати, не дивлячись у вічі. – У мене своїх проблем вище даху. Він тепер недієздатний. Йому догляд потрібний, гроші… А в нас і так все на межі. – Але ж ви його мати… Я допомагатиму. – Ти майже дружина – ось і забирай…
Олексій та Марина товаришували з самого дитинства. Їхні будинки стояли поряд, і після школи вони незмінно йшли однією дорогою, обговорюючи не лише уроки, а й усе, що хвилювало: книги, музику, […]
– Так, стоп! Він мої гроші проїдав, а тепер я ще йому винна?! З якого переляку? – Він твій батько! – випалила мама
– Так, стоп! Він мої гроші проїдав, а тепер я ще йому винна?! З якого переляку? – Він твій батько! – випалила мама. Олена підійняла брови так високо, що чоло […]
Про те, що що моя сестра відписала на чоловіка свою квартиру, я не знала. З’ясувалося це лише тоді, коли Валерій сказав, що в нього є інша, і що він розлучається з Тетяною. А оскільки тепер це його квартира, то він просить її зʼїхати. Прийшла до мене сестра практично серед ночі, з невеликою валізкою і запитала чи можна в мене заночувати. Тетяна була дуже засмучена, і я не хотіла її ні про що питати, просто пригостила чаєм і постелила в окремій кімнаті, сподіваючись, що це просто звичайне непорозуміння між подружжям, і що вони помиряться. Зізналася мені Тетяна у всьому лише через два дні
– Тетяно, навіщо тобі машина? Ти ці гроші краще б вклала у розширення житлоплощі, – кажу я своїй сестрі. Ми продали мамину квартиру, а грошима вирішили поділитися навпіл. З сестрою […]
А може, ми просто гроші передамо. Сам подумай, навіщо нам зараз таку відстань долати? Не на часі це весілля, – Лариса з усіх сил намагалася відговорити чоловіка від поїздки в їхні рідні місця. – Це не просто весілля, це весілля моєї єдиної племінниці, то ж не поїхати я не можу. А ти не хочеш – не їдь, я тебе не змушую, – спокійно відповів Павло. Лариса на хвильку задумалася, а потім таки сказала, що ні, вона теж поїде. Відпустити самого чоловіка вона не могла, бо добре знала, що там може статися те, чого вона найбільше боялася – Павло там з своєю Надією побачиться, а тоді важко сказати, що далі буде
– А може, ми просто гроші передамо. Сам подумай, навіщо нам зараз таку відстань долати? Не на часі це весілля, – Лариса з усіх сил намагалася відговорити чоловіка від поїздки […]