— Ольго, ти дівчина цілком справна, з приданим, і характер у тебе золотий, а що одна, пора вже й нареченого завести? Ольга трохи зніяковіла: — Та ще встигну! Які мої роки! Та й де взяти женихів цих? На фабриці одні жінки. На роботу, та з роботи, нікого й не бачу… — Доведеться тобі підсобити. А що: я пенсіонерка, часу – вагон. Продавчинь на базарі розпитаю, може, у когось і знайдеться на прикметі добрий молодець
Ольга була родом з маленького села, там і школу закінчила. Після трагічної втрати батьків, дівчина перебралася до райцентру і стала працювати на місцевій текстильній фабриці. Отримала місце в гуртожитку. За […]
— Мати, зустрічай дітей, – крикнув майбутній свекор. Із простору будинку випливла повненька жінка у фартусі поверх ошатної кофти. Вона посміхалася, і теж підійшла та міцно обійняла Аліну: — Ну, здрастуй, донечко. Здрастуй, Алінко! Заходьте, що стояти? Стіл уже накрито. Мабуть, традиція в них така – усі обіймаються. Але обійматися зі слабо знайомими людьми не хотілося. Ну, та гаразд. Стіл, що чекав на них, одразу допоміг забути всі невдоволення. Але затиск залишився
Вони сиділи, закутавшись у ковдру з ногами на старенькому диванчику, і пили чай із печивом. У квартирі було прохолодно і на плечах обох накинуті светри. Сьогодні був вихідний. «Ось так […]
Максим вийшов на вулицю, втягнувши морозне повітря і, схопивши з землі жменьку снігу, довго натирав ним обличчя, борючись із найстрашнішими думками. Як таке може бути? Світлану він упізнав би серед тисячі таких портретів, і ім’я сходиться. Але чому Юрій сказав, що її немає в живих? Питань було багато, а відповідей на них не було. Недовго думаючи, Максим Петрович зателефонував начальнику свого відділу безпеки і попросив негайно знайти всю інформацію про Юру і Світлану. Усе, до дрібниць
Максим Покотило був одним із найуспішніших людей свого краю. Щоправда, не завжди. Багато в житті пережити довелося, перш ніж знайшов Максим Петрович справу всього свого життя, і поступово розпочатий у […]
Старші онуки підтягли до їхньої машини дві важкі сумки з сільськими гостинцями, там було багато банок з смаколиками. І Валентині навіть соромно стало, що вона себе вищою вважала і погано думала про рідню Володі. Коли вони їхали назад, на душі у Валі було так світло, що вона навіть стала наспівувати пісню, яку дядько Іван так душевно співав. Володя подивився на дружину, — Валю, яка ж ти в мене… Найкраща на світі! От не особливо хотілося їхати, а поїхали і вийшло так чудово, аж на серці легко. А подарунки яка різниця купили, чи не купили, головне подарували те, що самим подобається. Не це головне, головне, що рідню не можна забувати і зраджувати своє минуле
— Вони вважають нас багатими і напевно чекатимуть від нас дорогих подарунків. Пам’ятаєш, як твоя тітка Наталя нашим будинком захоплювалася? Ну, звісно, наш дім трохи кращий за їхню стару хату, […]
— Ну, звісно, поки одні чоловіки займаються справжніми чоловічими справами, твій чоловік здійснює подвиги, обробляючи на кухні оселедець. Просто приклад доблесті, а не чоловік! – фиркнула Ніна Юріївна. — Мамо, я в будь-якому разі вийду за Володю! – сердито сказала Карина. – Твій дозвіл тут не потрібен. Просто хотіла вас познайомити. — Не могла нареченого краще знайти?! – обурилася Ніна Юріївна
— Не забудь, у мене в суботу ювілей! – у сотий раз нагадала Ніна Юріївна своїй доньці Карині. – Приїжджайте раніше, до основних гостей. — Мамо, та пам’ятаю я все, […]
Молода вертихвістка чоловіка Катерини повністю контролювала його. Вона дозволяла йому навіть заводити більше інтриг з жіночками, щоб утримати його гроші
Катерина сиділа на кухні, затискаючи чашку кави в руках. Здавалося, цей момент мав бути спокійним і затишним, але її думки були далекими від того. Вона знову подумки повернулася до того, […]
Про “походеньки” чоловіка Ніна дізналася на дитячому майданчику. Подивившись на чужу дитину, вона все зрозуміла, чия це дитина. Довго не могла повірити
Ніна не була схильна до своїх сумнівів. ЇЇ інтуїція була дуже сильною, хоча вона це пояснити не могла. Але так було. Вона була практично впевнена в своєму чоловікові, Андрію. Вони […]
Коли ми з чоловіком заїхали до мами, щоб забрати сина, нас приголомшило те, що ми побачили. Після цього я вирішила наполягати на своєму праві та вимагати у мами свою частку квартири.
Шість років тому моя мама вдруге вийшла заміж. З батьком вона розлучилася, коли мені було сімнадцять років. Після цього він поїхав до родичів на південь, а мама залишилася жити у […]
Марина вирішила з’їздити у батьківський будинок. Декілька місяців тому, матері жінки не стало, і Марина вирішила розібрали речі мами. Вона підʼїхала до будинку на таксі, зайшла на подвірʼя і здивувалася. – Дивно, я наче фіранки закриті залишала, – подумала вона, глянувши на вікна будинку. Марина підійшла до дверей, відкрила двері своїм ключем, і зайшла в коридор. Раптом, з кімнати долинув звук ввімкненого телевізора. – А це ще що таке? – захвилювалася вона. – Невже я забула телевізор вимкнути! Марина тихенько підійшла до кімнати, заглянула в середину і…застигла від побаченої картини
У суботу Марина вирішила з’їздити до будинку батьків, де не була вже кілька тижнів. Як не важко їй це було робити, адже з моменту відходу мами минуло лише три місяці, […]
Коли мама злягла я доглядав за нею до останнього. Доглядав, як вмів. Після роботи біг до неї: готував, прибирав, мив. А одного дня в будинок увійшла моя сестра з трьома дітьми. В одній руці тримала три квітки в іншій домашню випічку. Мама була щаслива їх бачити, а після від’їзду сказала, що планує змінити заповіт. – Чому, мамо? – запитав я, ледве стримуючи сльози. – Тому що Діана приносила мені радість. А ти… ти був поруч, але ти не робив мене щасливою. Ти виконував обов’язки, але без душі
– Олеже, ти такий незґрабний. Але що мені ще вартувало від тебе очікувати! – голос матері звучав різко. – А ще, чому ти завжди такий серйозний? Невже тобі важко хоч […]