Володька з Лізою пішли на орендовану квартиру. Молоді тільки зійшлися, а з оплатою мав допомогти батько хлопця. Мати Володимира Ірина була проти. Спочатку вона часто дзвонила сину, питала, як він живе. Той дратувався, говорив, що в нього все добре, що не треба його контролювати і клав слухавку. Володимир приїжджав до матері, коли Ірина була на роботі. Вона помічала це по продуктах у холодильнику і речах у шафах… А через два місяці він прийшов на вихідних. Ірина зраділа, але материнським серцем одразу зрозуміла – все погано. Володька змарнів і схуд. Батько відмовився платити за квартиру! Хто б сумнівався?! А далі син попросив несподіване
– Мамо, у мене до тебе є розмова. – Який насторожуючий початок. – Ірина з тривогою подивилася на сина. Симпатичний, розумний. Завжди був слухняним хлопчиком, не завдавав їй зайвого клопоту. […]
– Лідо, я тобі скільки разів казав, щоб грошей у мене не просила! – Петро роздратовано дивився на дружину. – Тільки дай тобі й дай! – А що вдієш, якщо витрат багато? – пояснювала жінка. – Я ж не для себе прошу, а для доньок… – Набридла ти мені, Лідо! – сказав Петро. – Сил моїх немає. Кожна твоя розмова – про дітей і гроші. Навіщо ти мені потрібна?! – Ти зовсім вже?! – ахнула Ліда. – Якби ти допомагав мені з доньками, то я була б кращою! Може б іще щось, крім дітей, помічати стала. – Ні, ти глянь на неї! – продовжував Петро. – Може розлучимося? Ліда подивилася уважно на чоловіка і видала несподіване
– Лідо, я тобі скільки разів казав, щоб грошей у мене не просила! – Петро роздратовано дивився на дружину. Худа, з відрослим волоссям, в якому проглядалася рідкісна сивина. І це […]
– Ви ще не вечеряли? Тільки сідаєте? Та ти що? От чудово! Зачекайте! – голосно закричала в слухавку Ніна Федорівна. – Я їду до вас у гості! Але не одна! На вас чекає сюрприз! – радісно видала свекруха
– Зоя, привіт! Ви ще не вечеряли? Тільки сідаєте? Та ти що? От чудово! Зачекайте! – голосно закричала в слухавку свекруха Ніна Федорівна. – І вам добрий вечір, – розгубилася […]
Зіна почула, як у дитячій кімнаті миттєво відчинилися двері, і дитячі ніжки побігли у бік кухні, одразу дві пари ніг. – Розбудив дітей, таки, – майже застогнала Зіна. – От нехай тепер сам їх назад у ліжко заганяє
Зіна вже засинала, коли стукнули вхідні двері і потім почулися обережні кроки чоловіка. Кроки пройшли на кухню, і через якийсь час звідти пролунало тихе, але тривожне: – Зіна, Зіна, йди скоріше сюди. […]
– А час скінчився, все, стара, пожила. Допоможи мені помитися, одягну нову сукню. Ну, це ми потім з тобою обговоримо, хто ховати буде, хто могилку копати стане, час поки є
Баба Марія, яку зазвичай кликали просто Маня надумала йти з життя. Була п’ятниця, обідній час, посьорбавши каші, запивши молоком, вона, втерши фартухом рота, дивлячись через скло кухонного вікна кудись у […]
Жити вони із Софією змушені були дуже скромно. Бідненько навіть. Отримували від держави небагато, та й на тому добре, старі, утриманці. Але ось квартирка їх останнім часом сильно занедбалася – то кран потече, то труба лусне. Витрати
Семен Іванович погано почувався з самого ранку. Дивно паморочилося в голові й в очах було каламутно. Він, звичайно, сподівався взагалі не прокинутися, але вмирати не збирався. А Софії ось немає […]
– Борис такий син, як я дочка. Нехай також бере відповідальність за маму. Вона ж його на світ привела, – сказала Ліля, коли привезла свою не здорову маму, а мою свекруху, до нас в будинок. – У вас більше місця, то ж десь маму та й притулите, – додала зовиця. Я була в подиві. Тиждень в нас свекруха пробула, а потім ми відправили її на оздоровлення в Закарпаття, а звідти Борис її завіз знову в село до Лілі
– Борис такий син, як я дочка. Нехай також бере відповідальність за маму. Вона ж його на світ привела, – сказала Ліля, коли привезла свою не здорову маму, а мою […]
— Марко, якщо ти реально віддаси мамі за це все гроші – ці 3000 гривень, я більше ні копійки зі своєї зарплати не потрачу на родину. Годуй дітей, одягай, ще маму свою утримуй. Я буду витрачатися лише на себе. Бо те, що все вона нанесла, мені воно не треба. Недавно свекруха переїхала жити в наше місто, у своєму місті квартиру продала, а в нашому купила. І тепер лазить до нас додому з приводу і без
— Марко, якщо ти реально віддаси мамі за це все гроші – ці 3000 гривень, я більше ні копійки зі своєї зарплати не потрачу на родину. Годуй дітей, одягай, ще […]
Олег приїхав додому з відрядження. Його дружина Галя глянула на нього і терміново викликали швидку. Він був дуже блідий… Олега поклали у лікарню. Серце… На другий день Галя взяла сумку з продуктами, і поспішила у лікарню до чоловіка. Медсестра не пустила її до Олега. – У нього зараз відвідувачі, – сказала вона. – Із ним його дружина… Ми даємо три хвилини спілкування, не більше! Розумієте? А ви йому хто взагалі? Галя оторопіла. – Дякую, я зачекаю, – сказала вона медсестрі. – Там дружина! – подумала вона. – А я тоді хто?! Галя не розуміла, що це робиться
Галя дивилася в кухонне вікно, чекаючи на повернення чоловіка. Олег іноді затримувався, і дзвонив, щоб вона не чекала на вечерю, якщо він їздив на об’єкт по роботі. У такі вечори […]
– Захаре, ну доки ти будеш тягнути? Тобі вже 32, а дівчини досі немає! У селі вже гомонять, що я онуків не дочекаюся, – зітхнула я, ставлячи на стіл миску борщу. – Мамо, не починай, – відповів син, опускаючи очі. – Ти ж знаєш, зараз усім тільки місто на думці, а не наші кури, гуси і город
– Захаре, ну доки ти будеш тягнути? Тобі вже 32, а дівчини досі немає! У селі вже гомонять, що я онуків не дочекаюся, – зітхнула я, ставлячи на стіл миску […]