Зайшовши на кухню я просто остовпіла. Невістка варила гороховий суп на копчених реберцях, але замість звичайного гороху, який продається в пакетах, вона використовувала пресований, який зазвичай для швидкого приготування. – Та це що таке? – не втрималась я. – Такими продуктами мою дитину годувати не будеш! Я відсунула її від плити і продовжила: – Це ж повна хімія! Ти не могла нормальний горох купити? Якщо ні, я куплю. І грошей не пошкодую. Невістка тільки скривилася, але нічого не сказала. Її мовчання тривало до вечора, коли Дмитро повернувся з роботи

Я зайшла на кухню і отетеріла. Невістка варила гороховий суп. Так, на копчених реберцях, але замість нормального гороху, який в пакетиках продається, вона туди почала кидати такий, пресований, ніби, як […]

– Я їду. Мишка взяти з собою не можу. Микита, ти його батько тому залишаю сина з тобою. Свою квартиру лишаю вам, Романа я вже звідти вигнала. Це буде моєю часткою у вихованні сина. З завтрашнього дня почнемо з тобою все оформляти як слід

– Мишко, Мишко! – Покликала вона тихим голосом. – Так, баба Тома. – Мишко, мені зовсім погано. Подзвони у швидку! Телефон на тумбочці. – Знайшов! Що сказати? – Із серцем […]

– Анно, ти маєш право злитися на Тараса, бо він покинув тебе з двома дітьми і пішов жити до іншої жінки. Але до чого тут я? Чому ти мене викреслила з життя моїх онуків? Я дуже люблю Марічку і Петрика і не уявляю свого життя без них!, – сказала я невістці. Та Анна була безжальною до мого стану і перед самим носом закрила двері. Але одного дня мені зателефонував її сусід

– Анно, ти маєш право злитися на Тараса, бо він покинув тебе з двома дітьми і пішов жити до іншої жінки. Але до чого тут я? Чому ти мене викреслила […]

Я повернувся з заробітків і вирішив продати батьківський дім у селі. Але щойно переступив поріг двору, мене охопило здивування. У будинку хтось оселився.

П’ять років тому мої батьки пішли з життя, і відтоді їхній будинок у селі залишався порожнім. Як єдиний спадкоємець, я вирішив продати його, оскільки не планував туди переїжджати. У мене […]

– Мені довелося починати все з нуля, поступово збираючи себе по крихтах! – Так що, вдруге я на подібні граблі не полізу! Хочеш жити разом – житимемо. Не хочеш, тебе щось напружує – йди. Але свого кровного, на що я витратила багато сил, часу та грошей, я більше нікому і ніколи не віддам

– Не розумію, – Ігор помітно нервував, – з якого дива ти зібралася оформляти квартиру тільки на себе? – А на кого ще? – здивувалася Кіра. – На мене. Чи […]

Після дорогого браслета на руці у сина з’явився новий телефон. Я вирішила понишпорити у кімнаті Андрія, бо мене це дивувало. Річ у тім, що в холодильнику пусто, бо на продукти у сина грошей нема, а ось на забаганки десь знаходяться. І тут чек за покупку гаджета. – Синок, 24 000? Де ти взяв такі гроші? – Андрій якось виправдовувався, а потім я зателефонувала в банк і все вияснила сама, заблокувавши свою пенсійну картку

Після дорогого браслета на руці у сина з’явився новий телефон. Я вирішила понишпорити у кімнаті Андрія, бо мене це дивувало. Річ у тім, що в холодильнику пусто, бо на продукти […]

– Знаєш що, любий! А ти не знахабнів? Дозволь тобі нагадати, завдяки кому ти став “здобувачем”! Якби не я, ти б до цього часу сидів у своїй ненависній конторі, скаржився на нудьгу, та боявся ступити крок убік, бо мама засудить

– Чого розляглася, Лєнка? Іди котлети смаж. – Там все є в холодильнику, тільки розігріти треба, – тихо відповіла Олена, і знову взялася за читання. – Я не зрозумів, ти […]

Що він тут робить, мамо? Ми ж домовлялися, що посидимо в родинному колі, – моя дочка була настільки схвильована, що я її заспокоїти не могла. – Оленко, хіба ще один гість нам завадить? Дивись, скільки усього на столі, іди до гостей, потім поговоримо. Дочка мене послухала, пішла у велику кімнату до гостей, а я залишилася на кухні, і просто не знала, що мені далі робити. План, який я придумала, не спрацював, а іншого виходу я поки-що не бачила

– Що він тут робить, мамо? Ми ж домовлялися, що посидимо в родинному колі, – моя дочка була настільки схвильована, що я її заспокоїти не могла. – Оленко, хіба ще […]

Олег повертався з роботи додому. Біля підʼїзду він зустрів свою сусідку, бабу Зіну. – Олеже, привіт! – сказала до нього жінка. – Маєш хвилинку? У мене до тебе справа є! – Для вас хвилинку знайду, – відповів чоловік. – Я знаю, що лізу не у свою справу, але ти повинен це дізнатися, – якось підозріло сказала бабуся. – Ви про що? – не зрозумів Олег. – Бачиш, ось там стоїть червона машина, – сказала сусідка. – Придивися уважно, що в машині відбувається! Олег повільно повернувся, і побачив машину про яку говорила баба Зіна, чоловік придивився в салон автомобіля і…ахнув від побаченого

— Може, годі вже вбиратися? Для кого стараєшся? — Олег невдоволено глянув на Ірину. — Коханий, у мене на роботі є певний дрес-код. — Раніше ходила у джинсах. – А […]