Мар’яна занедужала. Вона зразу ж подзвонила на роботу і сказала, що вийти не зможе. – Напевно вчора змокла під дощем, – подумала жінка. – Довго чекала автобус на зупинці… Весь день пройшов, як у тумані. Мар’яна встала з ліжка, щоб налити собі гарячого чаю. Вона навіть забула подзвонити чоловікові й сказати, що сьогодні буде цілий день вдома. А коли він дзвонив під час обідньої перерви, Марʼяна не відповіла, бо спала… Почувши, як відкрилися вхідні двері, Мар’яна прокинулася і аж присіла на ліжку! Вона вже хотіла піти зустріти коханого, але раптом її зупинив… Звук голосів! Сергій явно був не сам

Того дня Мар’яна почувала себе не дуже, тож зателефонувала на роботу і сказала, що не зможе вийти. Напевно, таки занедужала, адже вчора промокла під дощем. Вона довго чекала автобус на […]

– Ви жартуєте зараз, чи що?! Мені просто прикро навіть! Я повернула вам дванадцять тисяч гривень ще п’ять років тому, а ви зараз робите здивовані очі, і вимагаєте борг? – Обурювалася дочка

Іван невпевненою ходою йшов поруч зі своєю нареченою Марією. У руках у нього був букет квітів та пакет із подарунками для батьків дівчини. Пара прямувала до будинку своїх майбутніх родичів, […]

Я з підвіконня зібрала в пакет весь “урожай” свекрухи, сіла в автівку і привезла до її квартири, де все, до речі, “по феншую” – різні статуеточки, м’які іграшки і кришталь, де можна і не можна розкладений. Ну не квартира, а музей. А з моєї можна і город, на думку Ірини Петрівни зробити. – Але ж Василько так любить щипати зелену цибульку, – пропищала своїм дзвінким голоском Ірина Петрівна. – То за стільки років, які він зі мною живе, якось без того “щипання” Василько ваш жив, ну а зараз, гинь не зможе?

Я з підвіконня зібрала в пакет весь “урожай” свекрухи, сіла в автівку і привезла до її квартири, де все, до речі, “по феншую” – різні статуеточки, м’які іграшки і кришталь, […]

Оксана подзвонила батькові. – Тату, збирайся, ми всі родиною їдемо на річку рибалити! – сказала вона. – Ти, я, свекруха і мій Миколка! Батько спершу відмовлявся, але потім все таки погодився. Оксана з чоловіком підійшли до свекрухи Таїсії і змовницьки посміхнулися. – Мамо, ми тут вирішили на річку з ночівлею поїхати, – сказали молоді. – Як ти на це дивишся? – Їдьте, добре діло! – сказала та. – Ти не зрозуміла, ми й тебе хочемо запросити і мого тата, – сказала швидко невістка. – Ой! – раптом захвилювалася Таїсія. – У мене є одна проблемка… – Яка ще проблемка? – здивувалася Оксана, не розуміючи, про що це таке говорить свекруха

– Тату, та ти красень виявляється у мене! – весело сказала Оксана, коли батько зайшов у її кімнату дуже ошатно вдягнений. Він навіть молодшим виглядав, костюм з білою сорочкою йому […]

Валя з Павлом святкували Новий рік. Лягли вони не пізно. Павло одразу заснув, а ось Валі спати не можна було! Вона тихенько встала і зайнялася тим, що задумала… Дівчина лягла спати з посмішкою на обличчі. Валя не знала, як її Павло до цього поставиться, але вона спробувала… Павло прокинувся рано. Він потягнувся, встав з ліжка і пішов на кухню. Хлопець зробив собі каву, бутерброд з ікрою і пішов у вітальню. Павло сів на диван й уважно глянув на ялинку, не розуміючи, чим же ж вона так привертає його увагу. Він придивився до неї й оторопів від побаченого

Подруги не розуміли, що Валя знайшла у Павлику. Вічно похмурий, не посміхається, веселитися не любить. – Ти така молода, така весела, а зійшлася з цим… Старим, – якось навіть з […]

Ігор прийшов додому. Зразу після вечері, коли батько пішов до телевізора, Ігор затримався на кухні. – Мамо, а ти чому з першим чоловіком розлучилася? – тихо запитав він. – А навіщо тобі це знати? – напружилася жінка. – Та ти не бійся, я татові не скажу! – заявив Ігор. – А я й не боюся, – посміхнулася мати. – Тільки чому ти про це питаєш? – Хочу знати, і все, – сказав хлопець. – Хто був винен у вашому розлученні? Він що був дуже поганою людиною? – Та як тобі сказати, – задумливо зітхнула мама. – Просто так вийшло. Я тоді на принцип пішла… – Який ще принцип? – Ігор не розумів про, що вона говорить

– Навіть не дивись у її бік! – вигукнула раптом мати, коли побачила, як її син Ігор уважно розгялядає симпатичну продавчиню в продуктовому магазині. – Чому?! – здивувався хлопець. – […]

– Що ти таке видумав, синок? Які “кишенькові” гроші для дружини? Я ж прекрасно знаю, що ти всю зарплату Ангеліні і без того віддаєш! Та вона так ніколи роботу шукати не буде, – прямо я сказала сину, коли почула цю новину. – Мамо, в Ангеліни мають бути “свої” гроші на все необхідне тільки для себе, і це нормально. Не сперечайся зі мною і не вводь мене своїми “правилами” в оману

– Що ти таке видумав, синок? Які “кишенькові” гроші для дружини? Я ж прекрасно знаю, що ти всю зарплату Ангеліні і без того віддаєш! Та вона так ніколи роботу шукати […]

Відтоді як поїхала Валя, його життя стало нестерпним від того, що доводилося обслуговувати себе самому. До чого він не був привчений абсолютно, до своїх сивочолих, п’ятдесяти пʼяти років. Від яєчні на сніданок, обід, полуденок і вечерю нудило, а нічого іншого він готувати не вмів. Макарони чомусь перетворилися на неїстівну кашу після варіння, через що це сталося, так і не зрозумів. Він пам’ятав, що каструля завжди стояла довго на вогні, коли дружина готувала. Доводилося навіть підганяти її, щоб подала на стіл спритніше, не спала на ходу

— Ти додому їхати збираєшся, чи ні? Андрій Іванович тримав себе в руках з останніх сил, йому хотілося накричати на дружину телефоном і стукнути кулаком по столу. Відтоді як поїхала […]

— Сонечко ти моє, радість ти моя, тепер нам жити з тобою вічно молодими, ми не маємо права старіти! За годину квартира гуділа від радісного вереску, навколо розгубленої Ані клубочилися діти Матвія і сестри з сім’ями, і здавалося, що ніде ступити, щоб не зачепити когось. — Але ж подумувала я позбутися… яка дитина в моєму віці

— Синові моєму життя зламала! Це була найулюбленіша фраза Марії Яківни, жінки великої і крикливої. Ранок починався з того, що свекруха голосно, через паркан обговорювала із сусідками свою невістку. І […]

Надя привіталася і встала як укопана. А Валера запропонував їй присісти поруч із його бабусею! Була не менше здивована і Тетяна Василівна. Вона посміхнулася: — Який же світ тісний! Ось і велике місто! А кому доля зустрітися, то неодмінно буде зустріч, – уважна директорка одразу помітила в зачісці своєї молодої співробітниці гребінець. Надя вловила її погляд і густо почервоніла. — Сьогодні дивовижний день, – сказала Тетяна Василівна, – зʼявився на світ мій син, батько Валерочки. І ти до нас саме в цей день прийшла. Це добре

У Надії з дитинства було густе волосся. Усі милувалися її косами. Бабуся казала: —У мене ти вдалася, внученько. От і я не блищала особливою красою, але на мої коси завжди […]