Тетяна зі своїм коханим Миколою пішли в ювелірну крамницю. – Ну, Тетянко, вибирай, що тобі до вподоби! – діловито сказав хлопець. На вітрині виблискували каблучки, сережки… Тетяна аж розгубилася, не знаючи куди дивитися, і що вибирати. – А можна нам оцю? – сказав Микола продавчині, і показав на симпатичну каблучку з камінчиком. – Тільки я розмір не знаю… Тетяно, давай, поміряємо! – Молодята, а у вас гроші є? – продавчиня дістала каблучку, дивлячись на Миколу. – Звісно! – Микола дістав з кишені гроші. Вони чомусь були загорнуті в аркуш паперу. Тетяна глянула на згорток і застигла від несподіваної здогадки
– Ну, нарешті ти вийшла, я вже зачекався, Тетянко! – Микола відкинув грудку замерзлого снігу і підбіг до Тетяні, що випурхнула з теплого під’їзду. – Та годі тобі! Хтось казав, […]
Алла прокинулась рано. Вона відкрила очі, глянула на шафу з одягом, яка стояла в кімнаті і задумалась. Її чоловік Микола ще спав. – Миколо, Миколо! – раптом почала будити вона чоловіка. Микола аж стрепенувся. – Що таке, кохана? – сонно запитав він. – А твоя тітка Софія, хто вона тобі, як родичка? – несподівано запитала Алла. – Вчора я бачила цю жінку вперше у своєму житті! – Микола здивовано дивився на дружину нічого не розуміючи
Алла прокинулась рано. Вона відкрила очі, глянула на шафу з одягом, яка стояла в кімнаті і задумалась. Її чоловік Микола ще спав. – Миколо, Миколо! – раптом почала будити вона […]
Сергій їхав в автобусі. – Дівчино, а ви теж у Марʼянівку їдете? – запитав він Ніну, яка сиділа поруч. – Так, – здивовано відповіла та. – А я ось перший раз туди їду, – сказав чоловік. – Мене запросила в гості… А не підкажете, де вулиця Лісова? – Лісова? – задумалась Ніна. – Я такої не знаю. – Як не знаєте?! – ахнув чоловік. – А ви теж не місцева? – Місцева… Кожен закуток знаю, але такої вулиці у нас нема. – Не може бути… Ось адреса, – молодик дістав з кишені зім’ятий папірець. Ніна глянула на нього й застигла від здивування
Ніна з Сергієм одружилися, коли їм було по 27 років. Кохання прийшло, коли його зовсім не чекали. У Ніни була слаба мати. Батько просто ходив на роботу за звичкою. Вдома […]
Галя встала вдосвіта, приготувала сніданок, спакувала своєму чоловікові Сашку їжу з собою, і тільки після цього пішла його будити. – Галиночко, навіщо ж так багато?! – сказав чоловік, побачивши об’ємну сумку. – Ну я поїхав, а ти лягай, доспи ще. Галя закрила двері, прилягла на ліжко й заснула… Раптом пролунав дзвінок у двері. – Хто ж це так рано? – здивовано прокинулася Галя. Вона взула капці й пішла в коридор. Дзвінок пролунав знову. – Та йду я, йду! – жінка відкрила двері. Галя глянула хто ж прийшов і від несподіванки мало не закрила двері назад
Галя встала вдосвіта, приготувала сніданок, спакувала своєму чоловікові Сашку їжу з собою, і тільки після цього пішла його будити. – Галиночко, навіщо ж так багато?! Я ж повернуся завтра, – […]
Катя повернулася від мами з села. Вона зайшла в гуртожиток, відкрила двері в кімнату і занесла важкі сумки з сільськими смаколиками. – Привіт, Маринко! – привіталась вона з подругою. – Ох, зараз будемо обідати! Мені тут мама і курочку передала і пиріжків он скільки напекла… Та Марина чомусь зовсім не зраділа і мовчки дивилась на Катю. – Катю, тобі краще присісти, – раптом сказала вона. – У мене для тебе погані новини… – Що трапилося?! – ахнула Катя. – Я не хотіла тобі говорити, але… Твій Андрій, схоже, загуляв. – Як це?! – Катя так і застигла від почутого
Катя поспішала на автобус, щоб поїхати до мами в село на вихідні. Був вечір, засвітилися ліхтарі, але на диво було порожньо на вулиці, що вела до автовокзалу. Навіть машин на […]
Денис був на робочій нараді, коли несподівано пролунав дзвінок телефону. – Продовжуйте без мене, – попросив він свого зама та вийшов у коридор. – Тату, що сталося? – захвилювався він, піднявши слухавку. – Денисе, все добре! Ти тільки не хвилюйся, – спокійно сказав Юрій Борисович. – Я й і не хвилювався, але тепер почав, – відповів син. – Денисе, мені з тобою треба поговори та дещо розповісти, – важко видихнув батько. Денис вислухав батька і аж не по собі стало від почутого
Юрій насилу підвівся з ліжка. З якимось хвилюванням подивився на свою дружину, торкнувся за плече: – Аня! Та розплющила очі. Спробувала посміхнутися – Юра, я пити хочу! – попросила пошепки. […]
До дев’ятої вечора зал був переповнений. Лариса вже не могла порахувати, скільки людей прийшло. Офіціанти ледве встигали розносити їжу й напої. Адміністратор ресторану підійшла до Лариси з рахунком. Сума була вдвічі більшою за очікувану. Лариса глибоко вдихнула й підійшла до свекрухи: – Наталіє Василівно, ми домовлялися, що за решту гостей заплатите ви? – Ой, Ларисо, не переймайся, – недбало махнула рукою свекруха. – Головне, що свято вдалося! А мій син за все заплатить. – Взагалі то, це мій чоловік і він не зобов’язана платити за ваших знайомих! – не витримала Лариса
Лариса вже давно звикла, що її свекруха Наталія Василівна – людина з непростим характером. Але, незважаючи на всі примхи та непорозуміння, які виникали між ними, вона завжди намагалася бути ввічливою, […]
— Марусю, ти не ображайся, але я такої ж думки, як і дружина твого брата. Ти стільки років в Італії на заробітках провела і не змогла собі і кімнатки в місті купити?, – сказала мені сусідка, коли побачила, що я в старенькій хатині баби і діда поселилася. — Оксано, та що тепер уже казати? Не до того було, — відповідаю їй. — Я ж гроші братові пересилала, хотіла, щоб сім’я його мала все, чого я не мала. — А тепер на старості літ будеш в тих обдертих стінах сидіти!, — дивується сусідка. — Та сама не знаю, як так сталося, — відповідаю я, а в самої очі на мокрому місці. Дожилася називається!
— Марусю, ти не ображайся, але я такої ж думки, як і дружина твого брата. Ти стільки років в Італії на заробітках провела і не змогла собі і кімнатки в […]
– Ви щось не зрозуміли? Пояснюю ще раз – зараз ви йдете в готель! До речі, за рогом є дешевий. І там будете вечеряти, відпочивати, та все, що вам заманеться, робити. А ми з Вадимом завтра рано-вранці поїдемо, як і планували, на весілля
– Ось так ви, значить, гостей зустрічаєте, га? – глянувши на ідеально чистий стіл та порожню плиту на кухні, невдоволено промовив голодний після дороги Михайло. – Що й самі тепер […]
Коли мене вперше зіштовхнули з ліжка, я подумала, що це випадковість. — Я подам на розлучення. Я вже вирішила, хоча заміж вийшла лише місяць тому
Я подам на розлучення. Це рішення вже прийняте, хоча минув лише місяць з моменту нашого весілля. Перший день нового року розпочався з того, що я опинилась на підлозі. Це моя […]