Вдома я знайшла чек на парфуми вартістю 5 тисяч гривень. Ці парфуми, як виявилось, були куплені не для мене. Наступного дня після роботи я вирушила до парфумерного магазину
Того вечора Андрію знову довелося повернутися додому пізно, як це траплялося майже щодня останні тижні. Його присутність змінилася, хоча зовні він здавався таким самим: та сама посмішка, ті ж звички. […]
– Принеси з холодильника мій печінковий торт, та й принеси! – десь разів п’ять за столом наголошувала Людмила Степанівна. Але я не хотіла розбавляти тією коричневою плямою свій святковий стіл, до якого я приклала стільки сил, часу і фінансів. Коли вона вкотре наголосила на своїй страві, я не стрималася і сказала, як є. – Цієї вашої пародії на столі в мене не буде. Як дуже так хочете ним посмакувати, то йдіть на кухню і їжте! Свекруха фиркнула, вийшла з-за столу, а після і з квартири
– Принеси з холодильника мій печінковий торт, та й принеси! – десь разів п’ять за столом наголошувала Людмила Степанівна. Але я не хотіла розбавляти тією коричневою плямою свій святковий стіл, […]
— Уляно, в тебе шуби куплені за мої гроші, а сина мого ти годуєш оцим? Я приїхала з Іспанії додому на два тижні. Мій син одружився пів року тому. Я на весіллі не була, але надіслала дітям гроші, дуже гарний подарунок. Вони на нього купили в свою нову квартиру, також подаровану мною синові, кухню і ще необхідну побутову техніку. Також я щомісяця їм надсилаю по 300 євро
— Уляно, в тебе шуби куплені за мої гроші, а сина мого ти годуєш оцим? Я приїхала з Іспанії додому на два тижні. Мій син одружився пів року тому. Я […]
Настя все думала про те, що ті «чудасії» свекрухи, про які говорив Артем, можуть бути дуже не маленькими. І, напевно, треба «робити ноги» поки ще не пізно
– Артем, я не зрозуміла, вона що, пожартувала? – Ні. – Слухай, як так можна, га? – Ти не знаєш мою матір. Можна, та ще й не так! – відповів […]
– Мамо, нам лише по 37, ну які діти? Нам ще стільки досягнень треба зробити! А потім уже й діти. – Оленко, так ти мені те саме казала у 22, потім о 25. Я знову розплакалася, і розмова з дочкою ні до чого не привела. Ви знаєте, у мене вже в мої 75 один сенс у житті – це мої діти й бажання побачити, поняньчити онуків. Але це бажання залишається лише мрією
– Мамо, нам лише по 37, ну які діти? Нам ще стільки досягнень треба зробити! А потім уже й діти. – Оленко, так ти мені те саме казала у 22, […]
— Ну це мої діти їсти не будуть, Галино Петрівно, це ж продукт сирний, а не сир. Ковбаса ця теж дешева, склад не дуже у неї. Ви знаєте, ми таке не їмо, не ображайтеся. Я приїхала до дітей на вихідні. Перед тим, як піти до них у квартиру, я, звичайно, зайшла в супермаркет і гарненько скупилася. Витратила майже півтори тисячі гривень. І що ви думаєте? Коли я прийшла, невістка перебрала весь пакет
— Ну це мої діти їсти не будуть, Галино Петрівно, це ж продукт сирний, а не сир. Ковбаса ця теж дешева, склад не дуже у неї. Ви знаєте, ми таке […]
Наталка поверталася додому, з важкими пакетами у руках. Біля під’їзду вона зустріла сусідку, Аллу Сергіївну. – Привіт, Наталко! – сказала старенька. – А ти що, бачу до мами переїхала? – Доброго дня! Так, переїхала. За мамою догляд потрібен. Нездужає вона, – важко зітхнула Наталка. – Нездужає? – перепитала сусіда. – Так. Важко нездужає, – підтвердила Наталка. – Наталю, мені здається, ти маєш дещо знати, – якось загадково додала сусісідка. – Що знати? – не зрозуміла Наталя. Алла Сергіївна підійшла ближче до Наталки, нахилилася до неї і щось шепнула їй на вухо. Наталка вислухала сусідку і…ахнула від почутого
– Діти мене щодня відвідують, – гордо казала сусідка, і Віра Михайлівна все більше хмурилася. Варто було жінкам зустрітися у дворі, як Алла Сергіївна починала хвалитися. – Донька по дому […]
Щовихідних я доглядаю за онуками, бо в Оксани “важливі справи”. Вони з Дмитром їздять то до друзів, то на відпочинок, то просто “перепочити від рутини”. А мені, здається, ніхто не дає права на відпочинок. Кілька тижнів тому сталася неприємна ситуація. Софійка й Максим гралися подушками і так захопилися, що онучка ледве не зачепила головою двері. Я тоді стерпла. Розказала Оксані, сподіваючись на підтримку. А натомість почула: – Мамо, ти ж маєш слідкувати краще! Як можна так недбало залишати дітей?
Субота. Ранок. Телефон дзвонить, а я, ще з чашкою недопитої кави в руках, відповідаю: – Алло, доню, як справи? – Привіт, мамо. У нас із Дмитром невелика проблема. Ти сьогодні […]
Олеся сиділа в ресторані з нареченим Дмитром. – Дмитре, ти чого такий загадковий сьогодні? – запитала дівчина. Вона помітила, як той уже вкотре перевіряв свій телефон. – Та почекай ти, зараз все розповім! – сказав Дмитро. – Дочекаємось тільки батьків… – Яких батьків? – здивувалася Олеся. – Моїх, звісно! – сказав Дмитро. – І ще дехто з ними буде… – Дмитре, ми ж просто повечеряти збиралися? – сказала дівчина. – Ну, так, – відмахнувся Дмитро. – І заразом обговоримо дещо важливе… За десять хвилин біля них вже сиділи батьки Дмитра. А з ними якась незнайома пара. – Знайомтеся – це Олег і Марина! – представив їх Дмитро. – Вони щодо квартири. – Якої квартири? – Олеся не розуміла, що відбувається
– Дмитре, ти чого такий загадковий сьогодні? – Олеся помітила, як її майбутній чоловік уже втретє перевіряє телефон за останні п’ять хвилин. – Та почекай ти, зараз все розповім. Дочекаємось […]
Рідні та друзі від мене відвернулася. Навіть донька та мати кажуть, що я тепер для них ніхто. А все через одну жінку
Мене звати Дмитро, мені 48 років. У мене є одна-єдина донька Олена, яка зараз готується до весілля. Вона вирішила, що це має бути найкраща подія у житті, і, як батько, […]