Коли Віра приїхала додому, то сподівалася, що її чекають. Свого кутка вона не мала, бо в свій час сини переконали її продати їхню хату, щоб мати стартовий капітал, обіцяли, що маму не залишать, як та надумає додому повертатися. Першим її зустрів молодший син Микола. – Мамо, ну ти ж розумієш… Ми з Наталкою вдвох, ще діти, та й теща з нами живе. Ти б краще до Богдана йшла, у нього ж будинок більший. Богдан зустрів її біля хвіртки, без особливого ентузіазму. Його дружина Олена з холодною посмішкою сказала: – Та ми, звісно, не проти. Але в нас троє дітей, роботи багато. Якось пристосуємось
Вірі було шістдесят шість, коли вона вирішила повертатися додому з Італії. Дорога була довгою, але в голові крутилися приємні думки: як вона нарешті виспиться у своїй постелі, як знову піде […]
Олено, доню, як ви там? Чому не телефонуєш? – подзвонила Надія доньці в Німеччину. – Ой, мамо. Вибач, стільки справ, стільки всього. Тут так важко, стільки паперів, навчання. Я ледве сама справляюся. – А як же я? – несміливо запитала Надія. – Ти ж казала, забереш до себе і мене. – Мамо! Ну що ти таке говориш? Я тебе люблю. Але куди я тебе тут заберу? Ми ж тут самі ще не звикли і не справляємося. Я ледве дітей сама тягну. Тут такі ціни на житло, такі вимоги до пенсіонерів. Ти ж розумієш, мені й так дуже важко одній. Я тебе не потягну і мову їх ти вже не вивчиш тут
Лише зараз Надія зрозуміла, що останнім часом вона не могла знайти спокою в душі, було там дуже важко. Вітер вив на вулиці, а листя танцювало свій останній осінній танець, коли […]
– Наталка, йди фотографуватися! – окликнула її нова подруга Ірина, енергійна вдова шістдесяти років, з якою вони познайомилися в гуртку малювання. Наталя радісно побігла до групи, яка вмощувалася для спільного знімка. Хто б міг подумати, що в її віці можна носити яскравий сарафан, ходити з розпущеним волоссям і сміятися як дівчинка? – А тепер селфі! – скомандувала Ірина, дістаючи довгу палицю для телефону. – І обов’язково викладемо в групу! Увечері, сидячи в номері, Наталя розглядала отримані фотографії.
– То ти все-таки зважилася? – Володимир дивився на дружину з погано прихованим роздратуванням. – І що далі? Як ділити будемо? Наталя підняла очі. У них не було ні сліз, […]
Ніколи свекруха до мене доброю не була. Постійно підмовляла сина проти мене, казала, що я погана господиня і мати. А тоді якоїсь миті все змінилось. Вона почала мені допомагати, приносила нам їжу. Я вже думала, що вона просто щось збагнула, але потім дізналась, яка причина такої поведінки.
Моя свекруха далеко не найдобріша людина. Ще до весілля вона виказувала своє невдоволення вибором сина. Та мій Сашко доволі впертий і самостійний, він і не думав її слухати. Тож ми […]
Я вже який час купую ліки та підгузки для Марії Іванівни за свої гроші. Але сьогодні я дізналася, що свою пенсію у 7000 гривень свекруха таємно віддає Андрію
Я вже який час купую ліки та підгузки для Марії Іванівни за свої гроші. Але сьогодні я дізналася, що свою пенсію у 7000 гривень свекруха таємно віддає Андрію. Я не […]
Неодавно я стала бабусею. Але от стосовно імені всі довго сперечались, бо те, як Аліна хотіла мого онука – просто жахливо. Як просила, та невістка не послухала і таке ім’я вигадала, що дитина тепер страждає. Та нічого я вже вирішила як його захистити і ніхто мені не завадить. Ох і сюрприз на дітей чекає.
Ох і невістка дала мені прочуханки за ім’я онука, а все тому, що їй не подобається як я його називаю. У нас із чоловіком двоє дітей: син і донька. Марія […]
Раніше я для свекрухи була зміюкою, ледацюгою та “селом немитим”. А зараз стала святою людиною, ледь не щодня до мене телефонує та пробачення просить. Однак, я не вірю в її слова ні каплі. Хочу сказати лиш одне “так вам і треба! Пожинайте свої плоди!”. І не соромно так говорити літній людині.
Раніше я для свекрухи була зміюкою та ледацюгою. А зараз стала святою людиною, ледь не щодня до мене телефонує та пробачення просить. Однак, я не вірю в її слова ні […]
Марія ніколи не розуміла, чому мати так ненавидить її батька. Начебто вони розлучилися мирно, без сварок і скандалів, причому розлучення було з ініціативи матері, і спочатку вони з батьком нормально ладнали, але незабаром після розлучення мама категорично відмовилася від будь-яких контактів з колишнім чоловіком. Невдаха. Я стільки для нього зробила, а він! Ти, Маріє, вибирай, хто для тебе важливіший, я, твоя мама, чи він, людина, яка нас з тобою зрадила, кинула і пішла від нас до іншої жінки.
-Що далі плануєш робити, Маріє? Скоро іспити, а там вже і в коледж документи подавати треба. Чому ти мовчиш, що думаєш? Зі мною ніколи не порадишся, не поговориш. Куди плануєш […]
В селі ще довго дивувалися тому, що красивий одружився з некрасивою. Тамара ніколи не мала черги з залицяльників. Відколи себе пам’ятала – у школі, в інституті, на роботі – вона завжди була “добра подруга”, “надійне плече”, “людина з гумором”, але не та, в яку закохуються. – Та кому я така треба? – гірко сміялась вона якось на кухні з дитинства знайомим Миколою. – Мені би мати дитину. Свою. Не для когось, не заради весілля. Просто… хочу комусь бути потрібною. Микола мовчав, а потім сталося те, чого вони двоє не очікували
Тамара ніколи не мала черги з залицяльників. Відколи себе пам’ятала – у школі, в інституті, на роботі – вона завжди була “добра подруга”, “надійне плече”, “людина з гумором”, але не […]
Мені виповнилося 49 років, коли Олег мене покликав заміж. Я повірити не могла, що ще знайду своє жіноче щастя, адже моє життя крутилося навколо доньки, онуків і зятя. Я відразу погодилася, й ми стали думати, де жити будемо, адже Олег мій жив з літньою мамою, а я не хочу більше свекрухи. Досить з мене і однієї вже
Скажу чесно: я думала, що в сорок дев’ять років моя душа хіба що здригнеться від запаху свіжої смачної випічки чи дитячого сміху, але точно не від знайомства з людиною, в […]