– Максиме, а коли ти повернеш мені ті 10 000? – запитала я, насипаючи йому ще борщу. Зять отетерів із ложкою в руках, опустив очі й невпевнено відповів: – Галино Петрівно, я ж казав, трохи зачекайте. Зараз важкувато, але я віддам. Я витерла руки рушником і сіла навпроти. – Максиме, два місяці минуло. Це ж гроші, які я відклала, працюючи в Італії. Їх не на деревах вирощували, а важко заробляли. Він засопів, ніби я його образила, але нічого не відповів. Я розуміла, що ситуація неприємна і для нього, і для мене, але мовчати вже не могла

– Максиме, а коли ти повернеш мені ті 10 000? – запитала я, насипаючи йому ще борщу. Зять отетерів із ложкою в руках, опустив очі й невпевнено відповів: – Галино […]

Батьківська хата — твоя хата. Але я хочу, щоб ти знала: повернутись сюди з речами ти зможеш один раз. Ви сваритиметеся, лаятиметеся, можливо — серйозно і сильно. Але повернутися до мами ти зможеш один раз — назовсім. Бігати туди-сюди – не варіант. Тому щоразу, коли тобі захочеться заволати «Я від тебе йду» — пам’ятай: ти йдеш назовсім. Якщо ти до цього не готова, ти не готова до шлюбу

Коли я тільки виходила заміж, мама мені сказала: «Батьківська хата — твоя хата. Але я хочу, щоб ти знала: повернутись сюди з речами ти зможеш один раз. Ви сваритиметеся, лаятиметеся, […]

— Якщо вже так тобі на дочку начхати, що ти готовий ще раз одружитися і зрадити пам’ять моєї дочки, – заявила Андрію теща, – тоді віддавай Яну нам, ми житимемо разом, так буде всім краще. Ти побудуєш нову родину, а Яна не буде плентатись, під ногами твоєї Каті. Зрозумій, нікому моя внучка не потрібна, мамою мачуха їй не стане. Загалом цього й слід було чекати, ти ще довго протримався, але чоловіча природа бере своє. Віддай Яну і вперед, а дівчинці життя не треба псувати, невідомо ще, як сирітське дитинство з мачухою їй відгукнеться. А взагалі я вважаю, що треба тобі прислухатися до дочки

— Ну в таких справах дитину слухати, звичайно, це прямо зайве, – каже Євгенії Семенівні подруга, – мало що там дівчисько вважає! — Ну так, що вона може у 11 […]

Олег був на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила його мати. – Олег! Терміново додому! І Марині дзвони, нехай теж їде! Біда! – сказала Ольга Віталіївна. – Мамо, що сталося? – запереживав чоловік. – Вдома розповім! Швидше! – додала мати і закінчила виклик. Олег вибіг з кабінету і кинувся додому, по дорозі набрав до дружини і попросив також їхати додому. Через півгодину чоловік влетів у квартиру. – Мамо, що сталося? – запитав він. Ольга Віталіївна стояла в коридорі і тримала в руках якийсь зошит. – Ось! Сам помилуйся, – сказала жінка. Олег взяв зошит, відкрив його і…заціпенів від прочитаного

– Де вона? Та же ж вона?  – Марина втретє нервово перебирала чашки у кухонній шафі. Вони тихо брязкали під її пальцями. – Я точно її сюди ставила! – Мамо, […]

Андрій зранку збирався на роботу. – Синку, знайди свого брата, – раптом звернулася до нього мати. – Він зараз найбільше потребує родини. – Мамо, після всього, що він зробив… – обурився Андрій. – Він твій брат, – твердо сказала Ніна Петрівна. – І мій син. Так, він помилився. Але я його люблю не менше аніж тебе. Просто інакше. Андрій обійняв матір. – Я знайду його, – сказав він. – Обіцяю… Того вечора у їхній квартирі було надзвичайно тихо. Ніна Петрівна сиділа в своєму улюбленому кріслі, коли в двері подзвонили. Відкривати пішла невістка Тетяна. Ніна Петрівна глянула хто там і застигла від побаченого

– Ви не розумієте, їй потрібен професійний догляд, – голос Олега звучав роздратовано та холодно. – У пансіонаті і лікарі, і медсестри, і обладнання. – Ні, це ти не розумієш, […]

В Ігоря не стало діда. Тітка Валя, сестра покійного, схлипувала у слухавку: – Ось так, Ігорчику. Вчора ще гриби закривав, а сьогодні вранці – все. Серце. Поминки післязавтра… Ігор приїхав на поминки з дружиною Катею. У дідовій хаті нічого не змінилося. Ті ж самі старі фотографії на стінах, той самий запах груш і чомусь полину, той самий скрип підлоги. Тільки самого діда вже немає… Тітка Валя метушилася, пропонувала всім чай. Катя намагалася допомогти з приготуванням, але її чемно випроваджували. А вночі Ігор не міг заснути. Все ходив по хаті. У кутку стояв старий сервант. Ігор відкрив його і застиг від побаченого

Старий годинник зупинився рівно в той момент, коли Ігор дізнався про те, що не стало його дідуся. Він навіть не одразу зрозумів, що сталося – просто помітив, що маятник застиг, […]

Тетяна сиділа на кухні, попиваючи чаю, переглядала новини в інтернеті. З душу вийшов її чоловік. – Ти чому такий задоволений? – запитала Таня, помітивши, що Степан весь аж світиться. – Нічого, просто настрій хороший, – відповів чоловік. Степан налив собі чашку чаю, сів навпроти дружини. – Таня, а ти електронну пошту давно перевіряла? – несподівано запитав Степан. – Давно. А що? – здивувалася жінка. – Перевір! Там на тебе чекає сюрприз! – якось загадково додав чоловік. Тетяна взяла свій телефон, зайшла у пошту, там було одне непрочитане повідомлення. Таня відкрила повідомлення, прочитала його і застигла від прочитаного

Таня і Степан разом були вже понад сім років. Відносини складалися, як у всіх. Спершу зустрічалися, потім стали жити разом, а через якийсь час розписалися. Разом переїхали до іншого міста, […]

Всю правду ми з братом відкрили після сорокового дня за татом. Я до останнього не хотіла вірити, що мама про все знала і мовчала. Тепер тато, якого я раніше возвеличувала, став повною протилежністю. – Ми повинні зустрітися з цими людьми. Тільки від них ми дізнаємось все в деталях, – сказав брат. І ми це зробили. Тільки тепер ми не знаємо, що з цією правдою робити

Всю правду ми з братом відкрили після сорокового дня за татом. Я до останнього не хотіла вірити, що мама про все знала і мовчала. Тепер тато, якого я раніше возвеличувала, […]

Оля повернулася додому з роботи. Жінка зайшла в коридор, роззулася і пішла у спальню, переодягнутися. Оля зайшла в кімнату, і здивувалася, всі шафи були відкриті, а всередині не було речей. – І як це розуміти? – здивувалася жінка. Оля швидко набрала номер чоловіка, пояснила, що сталося. Сашко здивувався не менше дружини. Раптом, після розмови з чоловіком, Оля почула якісь звуки, які долинали з вітальні. – Невже хтось чужий? – захвилювалася вона. Оля тихенько підійшла до дверей вітальні, відкрила їх, заглянула всередину і…ахнула від побаченої картини

– Кохана, ти не проти, якщо наступного тижня до нас приїде мати? – Олександр поставив це питання з такою обережністю, що Оля навіть здивувалася. – Ні, не проти. Вона приїде […]

Тетяна опинилася в лікарні. Жінка розплющила очі і довго не могла зрозуміти, де це вона? – Тетяно Андріївно, ви мене чуєте?! – гукнув її лікар. – Все обійшлося. Вам пощастило – добре відбулися. Ми за вами поспостерігаємо, і скоро випишемо! Лікар підвівся і зібрався йти. Тетяна глянула на нього і його обличчя раптом здалося їй дуже знайомим… – Звідки я вас знаю? – прошепотіла вона. Той зупинився і посміхнувся. – А я вже подумав, що ви… – почав лікар. – Що ти давно мене забула і не впізнаєш ніколи. Тетяна вдивлялася в нього, але ніяк не могла згадати. Де ж вона його бачила?! І тут раптом Тетяну осяяло

Вона розплющила очі і довго не могла зрозуміти, де це вона? Стеля була біла, ні тріщини, ні цятки, нема за що оку зачепитися. Ледь вона опустила очі і подивилася на […]