– Ярино, ну світ такого не бачив, щоб на плиті стояла красива дощечка, а на ній якась ваза з декоративними квітами, – сказала я до невістки, коли прийшла до них на новосілля. – Маріє Василівно, зараз це в моді, то ж не зважайте. Я ж не у вашій кухні такий інтер’єр зробила. Я отетеріла. Кухня, в яку вони вклали стільки грошей, та що кухня, вся трикімнатна квартира була на вищому рівні оздоблена, була просто для краси. – Тепер ніхто не готує! Не ті часи, – наголосила Ярина
– Ярино, ну світ такого не бачив, щоб на плиті стояла красива дощечка, а на ній якась ваза з декоративними квітами, – сказала я до невістки, коли прийшла до них […]
Як добре, що я залишила коханого, але ледачого і бідного чоловіка і вийшла заміж за старшого на 20 років і багатого, який мене просто боготворить, і моїх двох дітей також дуже любить. Не уявляєте, як змінилося моє життя. Я довго сумнівалася, боялася осуду, але тепер розумію: це було найкраще рішення. З колишнім чоловіком Ігорем я варилася в постійній скруті. Ми любили одне одного, проте він не мав жодних амбіцій. Робота за копійки, вічне ниття, що життя несправедливе
Як добре, що я залишила коханого, але ледачого і бідного чоловіка і вийшла заміж за старшого на 20 років і багатого, який мене просто боготворить, і моїх двох дітей також […]
Моя дочка залишила мені трьох онуків і переїхала жити в старезну халупу в Карпатах під лісом. Онуки в мене школярі, зять вже на небі. Я з онуками живу в Чернівцях. З нами дочка спілкується раз в тиждень телефоном, а бачитися не хоче зовсім, каже, що сила, якою її наділила бабуся Соломія, вимагає усамітнення, інакше вона не зможе зцілювати людей
Моя дочка залишила мені трьох онуків і переїхала жити в старезну халупу в Карпатах під лісом. Онуки в мене школярі, зять вже на небі. Я з онуками живу в Чернівцях. […]
— Господи, адже я теж колись не почую більше мамин голос, і багато років мене ніхто не запитає про те, чи тепло я одягнена, не нагадає про шкідливі чіпси і колу. Я більше не почуватимуся школяркою, я буду дорослою, настільки дорослою, що житиму без мами. А як без неї?! Мороз пробіг по спині такий, що стукали зуби. Я тремтячими руками насилу знайшла в сумці телефон, набрала номер: — Привіт, мамуcю
«Та що таке? Другий раз на день. Так, мамо! Що знову?” Я обернулася. Жінка однією рукою намагалася закрити сумку, другою трималася за поручень у маршрутці, а телефон притискала плечима до […]
– Дорогі діти, ми вирішили дати вам 30 000 гривень, – спокійно сказав Валерій, дивлячись на доньку, яка ніжно обіймає вже чималий животик. – Хочемо, щоб ви облаштували дитячу, все необхідне купили. Бо ж шостий місяць уже. Уляна аж засвітилася від радості, а її чоловік швидко підхопив: – Ой, дякуємо вам! Це ж така допомога, така підтримка! За деякий час ми пішли до них в гості, і що приховувати, подивитися, куди пішли наші гроші. Але побачене нас спантеличило
– Дорогі діти, ми вирішили дати вам 30 000 гривень, – спокійно сказав Валерій, дивлячись на доньку, яка ніжно обіймає вже чималий животик. – Хочемо, щоб ви облаштували дитячу, все […]
Я сама виховувала свого сина з того часу, як мій чоловік пішов з сім’ї. Але нещодавно мій колишній повернувся – і син мене зрадив.
Я ніколи не думала, що моя рідна дитина може так вчинити зі мною, залишивши мене в здивуванні та глибокій образі. Я була матір’ю-одиначкою з того часу, як мій чоловік пішов […]
Мамо, я приїхав, зустрічай сина, – не встиг Михайло вийти з своєї машини, як став горлати, як колись в дитинстві, на всю вулицю. Чого галасуєш? Скільки років минуло, а нічого і не змінилося, – Михайло почув голос позаду. Він відразу його впізнав, це був сусід, дядько Іван. Годі вам, дядьку Іване, я маму шукаю. Ви не знаєте де вона? – Михайло підійшов до літнього сусіда і подав йому руку. Іван опустив голову, стало помітно, як його обличчя змінилося, а голос став м’якшим. – Бачу, синку, що ти нічого не знаєш
– Мамо, я приїхав, зустрічай сина, – не встиг Михайло вийти з своєї машини, як став горлати, як колись в дитинстві, на всю вулицю. На диво, мами не було як […]
– Мамо, думаєш, мені більше зайнятися нічим, окрім, як у вихідні мотатися до тебе на інший кінець міста, щоб поїсти вареників? Та я ці вареники у будь-якому ресторані можу замовити! Навіть із чорною ікрою, якщо захочу
– Синочок, вареники остигають… – голос матері в слухавці тремтів, як осінній лист на вітрі. – Я з ранку наліпила, з вишнею, як ти в дитинстві любив. Я думала, може […]
Коли я вийшла на пенсію, то зрозуміла, що цих грошей мені точно не вистачить. Тоді я і насмілилася вперше в житті попросити сина, щоб він мені фінансово допоміг. Якось я йому зателефонувала, попросила, щоб він приїхав до мене як матиме час, мовляв, є розмова. Син пообіцяв, що приїде ввечері, і я стала його чекати. Коли я відчинила двері, то на порозі стояв не лише син, але і його новоспечена дружина. Я засмутилася дуже, адже розуміла, що в присутності невістки мені буде незручно просити гроші у сина. Син відразу помітив, що я засмучена, і поспішив мене заспокоїти: – Мамо, тепер Іра – член нашої родини, у мене від дружини секретів немає, тому все кажи прямо як є
– Юстино, але ж у тебе є син, чому ти йому не зателефонуєш, не попросиш допомоги? – питає мене сусідка, яка знає про мою складну ситуацію. А я і справді […]
Донька моєї рідної сестри називає мене мамою, а мого хлопця татом. Едіта ж влаштовує своє життя. Одного разу, коли я попросила її купити зимовий одяг для дівчинки, вона сказала, що раз вже я взялась виховувати її дочку, то повинна цим займатися до кінця. – В мене є куди гроші витрачати. В тебе поки дітей немає, тож “тренуйся”. – Але в мене їх так і не буде. Сергій вже не раз підіймав цю тему
Донька моєї рідної сестри називає мене мамою, а мого хлопця татом. Едіта ж влаштовує своє життя. Одного разу, коли я попросила її купити зимовий одяг для дівчинки, вона сказала, що […]