За місяць до весілля Люда почала помічати за майбутньою свекрухою зайве завзяття. Підготовка до весілля – справа непроста, і будь-яка допомога стала б у нагоді. Але Поліна Василівна рвалася до грошей. До речі, вона на весілля сина не дала ні копійки. Сказала, що у неї молодший син не влаштований і тимчасово без роботи. Хоча по Миколі було видно, що працювати він не хоче в принципі.
— Як будете відшкодовувати? — запитала невістка, пильно дивлячись на свекруху. — Що відшкодовувати? — здивувалася Поліна Василівна. — Будинок сам згорів! Ніхто його не підпалював! — А де докази? […]
Олена Павлівна уважно подивилася на невістку: — Що ж ти раніше так не говорила? Усе гонор показувала? — А ви думаєте, легко це? – Марина опустила очі. – Ви ж мене з першого дня не злюбили. «Не пара вона тобі, синку», – передражнила вона свекруху. — Була справа, – спокійно визнала Олена Павлівна. – Бо бачила – горда ти занадто. Усе сама та сама.
— Не зрозуміла? А хто це вирішив, що ви там жити будете? Ви в кого дозвіл питали? – здивовано дивилася на невістку свекруха. — Ми переїжджаємо на вашу дачу – […]
Вранці Василь прокинувся, як завжди передчуваючи смачний сніданок і чудово зварену каву. Але, дивно, на кухні тихо, і нічим не пахне смачненьким. -Що це, моя спить, чи що? Мало її вчив! Він зайшов у вітальню. Дружина лежала на дивані. Він спробував розбудити її. Чоловік розгубився. На мить йому стало її шкода. Все ж таки прожили довго, дітей народила йому ця жінка… А він як же? Отак і не стало її…
Тетяна господарювала на великій затишній кухні. І все в неї так добре виходило! У великій каструлі кипів ароматний борщ, поруч на сковорідці смажилося м’ясо, у маленькій каструльці булькала запашна підлива. […]
Борис і Галина були разом уже понад 10 років. Коли вони познайомилися, він був упевнений, що штамп у паспорті нічого не змінює. Тоді він взагалі розчарувався у жінках і в серйозних стосунках. Але Галя виявилася не такою, як ті, що траплялися йому раніше. Вона змінила його уявлення, але на шлюб він так і не зважився. Галя цього хотіла, але не вимагала. Він же був переконаний, що зі штампом втратить щось важливе, цінне, те, на чому тримався їхній союз. «Дома скажу. Там спокійніше, там Галя поруч. Там зможу це сказати», — думав він, заводячи жінку в дім.
Боря здригнувся. Він не любив, коли його так називали. Усі колеги знали його як Борю, і повним ім’ям до нього ніхто не звертався. Той, хто зараз так його назвав, явно […]
Таня вийшла заміж за Романа. Вони не влаштовували весілля — просто розписалися і організували святкову вечерю в великій альтанці у дворі батьків Романа. Жити молодятам також довелося з батьками чоловіка: у них був великий двоповерховий будинок, де знайшлося місце для сина з його родиною. Старша сестра Романа з чоловіком давно жила в місті. Вона, до речі, також приїхала на весілля брата. — Ромо, — молода жінка відвела брата вбік, — не розумію, як ти міг проміняти Ліду на оцю! — сестра кинула погляд на Таню, яка в світлій бежевій сукні здавалася величезною: дівчина помітно погладшала, веснянки ще більше виступили на її блідому обличчі, а сірі очі виглядали майже прозорими на сонці.
— Ромо, Ромчику, у нас близнята! — плакала Таня у слухавку, — Вони такі маленькі народилися, по 2,5 кілограма всього, але здорові, все добре! — На УЗД ж говорили, що […]
– Як не стало батьків? Ми живі.. – Ви батьки Оксани? Як же так. Навіщо вона обдурила? – Соромиться вона нас, Вікторе. Люди ми прості, не створені для вищого суспільства, грошей немає, поводитися не вміємо, от і обдурила, щоб не соромитися. – Вибачте, що так вийшло.. Я не знав.. Вибачте.
– Алло, мамо, Віктор мене заміж покликав, уявляєш? Я так мріяла про це – потрапити до його родини! Валентина була рада за дочку. Розумниця, красуня, їхня Оксана. Вони з батьком […]
– Я ніколи не хотів їх усіх! – Андрій жбурнув теку з документами на стіл. – Семеро! Ти розумієш, що це ненормально в наші дні? Тому я йду, – незворушно промовив чоловік
– Я ніколи не хотів їх усіх! – Андрій жбурнув теку з документами на стіл. – Семеро! Ти розумієш, що це ненормально в наші дні? Я стояла в центрі вітальні, […]
Вірочко, треба 10 тисяч євро, у тебе ж точно є, – зателефонував мені мій чоловік в Італію. Я дещо здивувалася, навіщо йому така велика сума? У нас же все є: будинок на два поверхи, навколо будинку ми вже давно все довели до пуття, машина, сина свого ми квартирою забезпечили. То ж я не могла зрозуміти, для чого чоловік просить в мене ці гроші. – Петре, гроші у мене є, але я хочу знати, для чого вони тобі
– Вірочко, треба 10 тисяч євро, у тебе ж точно є, – зателефонував мені мій чоловік в Італію. Я дещо здивувалася, навіщо йому така велика сума? У нас же все […]
— Бабусь, а як ти дізналася вперше що чекаєш дитину, пам’ятаєш? Адже тестів не було тоді. — Я? Але ж як… Та ніяк. Ходила і ходила. Начебто зрозуміла вже, а мовчу. Не прийнято якось було говорити про це. А потім телят ми приймали, пам’ятаю, так бабця Нюра – ветеринар і каже: “не давайте, мовляв, їй телят тягати, вона вже й сама на сносях”. Ох і соромно мені було тоді, ображалася на бабу, бурчала
Женя переводила дух. Фух, встигла! Вона їхала до бабусі. Довго вагалася, чи їхати, чи ні. Цілий день на роботі вирішувала. Часу було обмаль, та й Іллю самого залишати не хотілося. […]
У будинку панував хаос: пляшки, брудний посуд, зім’ятий одяг, пил на всіх поверхнях. Олександр насилу сів на край стільця, намагаючись ні до чого не торкатися. — Давно тебе не бачив… — пробурмотів Борис, наливаючи собі в брудну кружку якусь каламутну рідину. — Років двадцять уже, напевно… Олександр сухо кивнув: — Майже тридцять. Я не просто так прийшов. Мені потрібна допомога…
Катя сиділа на кухні у батьків і тихо плакала. Останній місяць вона жила в якомусь страшному очікуванні, здаючи один аналіз за іншим. Сьогодні нарешті прозвучав діагноз: її печінка поступово відмовляла. […]