— Олена повертається до мене жити, – приголомшила мене новиною Ніна Василівна. І точно! Наступного дня з речами приїхала Олена! — Що таке? Як так? – накинулася я на подругу з розпитуваннями. Оленка ж ніби й не раділа поверненню, була тиха й сумна. — А ось так от… як річ узяли, покористувалися і назад на місце поставили, – відповідала вона
— Оленко, не знайшла я сервіз, – сказала я після безуспішних пошуків. — Гаразд, Бог із ним. Головне, ікона – вона хоч на місці? – хвилювалася подруга. Кімната покійної Ніни […]
Марія мила посуд, коли з роботи повернувся чоловік. Олег був не в дусі. – Їсти давай! – одразу сказав він. Марія накрила стіл. – Це що, гороховий суп? Ти що смієшся? Я приношу в будинок гроші і хочу бачити нормальну їжу! – вигукнув Олег. – А я її попереджала, – з коридору пролунав голос свекрухи. – Могла б щось інше зварити. Сину, вона тебе не цінує. Ти там стараєшся на роботі, а вона гуляє. Сьогодні півдня була відсутня. – Де ти була? – чоловік запитально дивився на дружину. І Марія все йому розповіла. Олег вислухав дружину і застиг від почутого
Марія повільно брела осіннім парком. Опале жовте листя дерев встеляло землю. Накрапав дощ, але Марії завжди подобалася така осіння погода. Та й думалася під заспокійливий шум дощу краще. А їй […]
Віктор повернувся додому. Вже біля своїх дверей чоловік зрозумів, що похапцем коли збирався, ключі забув вдома. Подзвонив у квартиру. – Дивно! Зазвичай Марія в цей час вдома. Можливо, до магазину побігла, – подумав Віктор. Набрав її номер. Дзвінок у відповідь почув зі своєї квартири. – Схоже, пішла без телефону, – вирішив він. Подзвонив до сусідньої квартири. Не відразу, але сусід Михайло відчинив двері. – Слухай. Я ключі забув. Там Марія твоїй Ірині запасні залишала. Я зайду візьму, – Віктор не питаючи дозволу пройшов в коридор і застиг на місці від побаченого
Віктор повернувся додому завчасно. Йому графік змінили. Дружині Марії зателефонував з вокзалу, але вона не відповіла. Вже біля своїх дверей зрозумів, що похапцем коли збирався, ключі забув вдома. Подзвонив у […]
Олексій з Оленою розписалися. Пишного весілля вирішили не робити. Відсвяткували скромно. В кафе запросили тільки найближчих родичів… Почалося сімейне життя. Якось Олексій з Оленою ходили по торговому центру і шукали подарунок на ювілей батька Олексія. Олена не могла відвести очей від прилавка з дитячими іграшками. – Дивись, які вони милі, – казала вона. – У мене в дитинстві був такий самий ведмедик. Може, купимо? Олексій слухав дружину неуважно. Він глянув за вітрину магазину і раптом застиг від побаченого. – Я зараз! – сказав він Олені й вибіг із магазинчика. Олена не розуміла, що відбувається
Олексій сидів у темній кімнаті, прислухаючись до нічних звуків. Під вікнами зупинилася машина, м’яко гримнули дверцята, звук каблучків стих за дверима під’їзду. Нарешті повільно й обережно повернувся ключ у замку. […]
Марія була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. – Так мамо, слухаю! Ну які кабачки, навіщо вони мені? Самі садили, самі їжте! Все, я зайнята, – Марія закінчила виклик. Вона розвернулася до сусіднього столу. – Віра, тебе батьки не дістають дзвінками та проханнями? – запитала Марія у своєї колеги. Віра зосереджено працювала та відповіла з хвилинною паузою: – Ні, не дістають. – Що, зовсім? – перепитала Марія. Віра перестала друкувати і повернулася до Марії: – Я зараз тобі дещо розповім, спробуй мене зрозміти! І Віра розповіла свою історію. Марія вислухала подругу і застигла від почутого
— Слухай, ну я тобі вже тисячу разів казала, не потрібні мені ваші кабачки! Самі садили, самі їжте! Все бувай. Я зайнята, — Марія роздратовано поклала телефон на стіл. – […]
Ганна готувалась до Нового Року. Весь вихідний вона складала все у шафах, чистила килимки, прала і прасувала штори на вікнах. Жінка старалася хоч якось себе відволікти. Їй було дуже сумно. Недавно Ганна пережила зраду і розлучення з другим чоловіком Олегом… Вона якраз витирала від пилу книжки в шафі, як раптом із однієї з них випала якась листівка… Ганна підняла її й застигла від побаченого. – Цього не може бути! – тільки й подумала вона
Ганна готувалася до Нового Року. Весь свій вихідний вона складала все в шафах, чистила килимки, прала та прасувала штори на вікнах. Вона старалася хоч якось себе відволікти. Бо після непростого […]
Михайло попросив свою кохану Марину зустріти його матір із лікарні і пожити разом з нею у їхній новій квартирі. Сам він поїхав у відрядження. Марина покірно кивнула головою… Закінчивши всі справи у відрядженні Михайло попередив Марину про своє повернення. Прибувши на вокзал, він одразу взяв таксі. Вдома на нього чекав накритий стіл і, усміхнена наречена. – А де мама? – з порога запитав Михайло. – Ой, Михайлику, та тут невелика накладочка вийшла! – раптом почала виправдовуватися Марина. Михайло застиг від несподіванки
Рік тому Михайло придбав квартиру у новобудові. У цей час він познайомився з привабливою дівчиною. Марина так йому сподобалася, що він був готовий зробити їй пропозицію вже через місяць після […]
Коли я сказала чоловікові, що залишу його, він навіть не розгубився—спокійно зібрав свої речі та сам пішов. А вже згодом подзвонив і повідомив таке, що важко було осягнути розумом.
Коли я виходила заміж за Назара, нам було трохи за двадцять. Ми були колишніми однокласниками, які навіть не припускали, що колись житимуть під одним дахом. Але доля несподівано знову звела […]
– За що я маю вибачатися? За те, що ви притягли в мою квартиру незнайомих людей, і вони з’їли усю приготовану їжу
Марина Василівна на кухні допомагала дочці нарізати салат. Сьогодні був особливий день – її онуку Дімі виповнювався рівно рік. З цієї нагоди Валерія вирішила влаштувати ближче до вечора невеликі посиденьки […]
На сватанії сваха дивилася на нас з чоловіком, як цариця на свою прислугу. – І що, правда, що ні ви, Тамаро, ні ваш чоловік, не маєте освіти? Ну хоч дев’ять класів закінчили? – О, та ви в “точку”, свахо. Якраз 9-ть і закінчили. Ми ж з Тамарою були в одному класі. Ще зі школи разом, – наголосив Вітя. Ну якось та й відбули ми цю сватанію, і близько 9-ї вечора були вже вдома. Браму ми відкрили пультом, тільки свати про це дізналися трішки пізніше. Побачивши наші хороми і подвір’я, вони були в подиві. – Ой, ну які ж ви молодці, Тамаро! Таку хату звести, треба ж гроші мати
На сватанії сваха дивилася на нас з чоловіком, як цариця на свою прислугу. – І що, правда, що ні ви, Тамаро, ні ваш чоловік, не маєте освіти? Ну хоч дев’ять […]