Марія дивилася на свої речі, хаотично розкидані сходовим майданчиком, і не могла повірити своїм очам. Її улюблений лавандовий халат, дорогі блузки, сукні та светри валялися на підлозі, як старі викинуті ганчірки.

Винуватою була Олена Іванівна. Марія зателефонувала своєму нареченому Олексію, який пообіцяв приїхати за тридцять хвилин. Марія чекала, не збираючи своїх речей, щоб дозволити Олексію самому побачити безладдя.

Коли він приїхав, Марія розповіла йому про те, як його мати поводилася з її речами, і про літнього чоловіка, який розглядав її білизну.

Молоді зібрали всі речі, і Марія оголосила, що їде погостювати до своїх батьків. Олексій увірвався до будинку своєї матері, яка заявила, що Марія намагалася забрати у нього квартиру. Він сказав їй, що не вірить їй, і що не відмовиться від Марії та повернеться до себе додому.

Марія вирішила залишитися у квартирі своєї матері, щоб усе обміркувати. Вона була засму чена ситуацією, що склалася, але знала, що не зможе терпіти такої поведінки від своєї майбутньої свекрухи.

Наступного дня Олексій зателефонував до Марії, і вони домовилися зустрітися в кафе. Він вибачився і запевнив її, що розбереться зі своєю матір’ю.

Марія ясно дала зрозуміти, що більше не зазнає жорстокого поводження, а Олексій пообіцяв не забувати, що вона із порядної родини.

Марія запропонувала їм після весілля разом купити нову квартиру на гроші, отримані від продажу квартири Олексія. Він погодився, і Марія зрозуміла, що справді любить її і готовий заради неї на все.

КІНЕЦЬ.