Оце так звалилося на мою голову! Колишні мої свекри поставили мене перед фактом: їдуть до мене в Німеччину на два тижні, дуже скучили за внуками. Вже квитки навіть узяли, уявляєте? А вони мені тут треба? В готель їх відправити, чи що? У мене ж і мужчина є, та вони про це не знають
Оце так звалилося на мою голову! Колишні мої свекри поставили мене перед фактом: їдуть до мене в Німеччину на два тижні, дуже скучили за внуками. Вже квитки навіть узяли, уявляєте? А вони мені тут треба? В готель їх відправити, чи що?
У мене ж і мужчина є, та вони про це не знають. Але про все по-порядку.
Розповім свою історії і дуже сподіваюся на ваші поради, дорогі читачі цього сайту.
З колишнім чоловіком ми вже 5 років розлучені. розлучені. Після розлучення колишній хотів забрати у мене всю хату, але йому не вдалося. До слова, батьки були в цьому задіяні і цілковито його підтримували.
Після того ми не спілкувались декілька років. Ну у зараз я з дітьми вже три роки в Німеччині, в Мюнхені. Працюю. говорю вже німецькою, орендую житло. Є коханий чоловік, він з українським корінням.
І ось як сніг на голову – мені дзвонять свекри і кажуть, що я маю привезти внуків в Україну на тиждень-два. Це ж не близько, і я на роботі!
І це при тому, що колишній відправляє на дітей по 2 тисячі гривень на місяць, має 2 квартири і дім, які оформив на свою сестру.
Нічого, що в мене 2 тижні відпустки в рік, і я не хочу витрачати її на те, щоб везти дітей в Україну замість моря. Ніяких додаткових витрат колишній на себе не бере.
Ну а коли я сказала, що не можу приїхати – вони заявили, що хочуть приїхати до мене. Та не просто заявили – поставили перед фактом, що вже з квитками!
Але як? Для мене вони по суті чужі люди, які поселяться в моєму домі, поки я на роботі. Я не довіряю їм, особливо після судів з колишнім. Я взагалі не хочу їх пускати додому, а відправлю в готель.
Але думаю, зараз про це сказати, чи поставити перед фактом, як вони мене?