Останньою краплею стала моя мама, вірніше, її вимога поставити чоловікові ультиматум — одружуємося чи ні? Їй здається дуже дивним факт наявності штампу у паспорті мого чоловіка з чужою жінкою, начебто, у неї всі права, а в мене одні обов’язки. Що це за шлюб утрьох? А за законом навіть на нашу нову квартиру вона має всі права, вона законна дружина людини, на яку оформлено наше житло, я довіряю чоловікові, і ця розмова йому буде неприємною

Ми більше семи років живемо із чоловіком, у нас є спільна дитина п’яти років. Чоловік любить проводити час з сином, бере із собою в гараж, про мене теж не забуває, квіти без приводу, романічні побачення у ресторанах, зізнання у ніжних почуттях.
Раніше винаймали квартиру, платив чоловік. А нещодавно взяли кредит на житло на нього, але платимо разом, і мої батьки допомагають. Живемо нормально, дружна сім’я, де всі одне одного люблять та поважають. Я гарна господиня, сама люблю затишок, чистоту та запах домашніх пирогів. Працюю неповний день, але грошей нам вистачає. Син підросте, можна буде подумати і про більшу зайнятість.
Я сама модельєр та швачка, працюю в салоні, але буває багато приватних замовлень. Чоловік добре заробляє, розкоші немає, але якщо є мета (річ якусь купити чи на відпочинок накопичити) то все реально. Хотіли замахнутися на приватний заміський будинок, але вирішили почекати.
Ось жила і раділа — шлюб вдалий, вийшла заміж пізно, але всім говорю, що чекала саме такого, як мій чоловік. У нього це другий шлюб, у колишній сім’ї теж є дитина-підліток. Чоловік добре спілкується із донькою, але без фанатизму. Допомагає матеріально, підтримує зв’язок із батьками першої дружини, оскільки дівчинка живе з ними.
Що там у них сталося, де його перша дружина мешкає, я не цікавилася. Цікаво, звичайно, але за це невтручання у особисте життя чоловік мене дуже цінує. Він розповів про першу сім’ю рівно стільки, скільки вважав за потрібне. Я не вела його з сім’ї, він був вільним і жив один. Але мене все більше турбує те, що він досі одружений із тією жінкою. На дружні жарти в компаніях, чому ми не одружуємося, затягуємо весілля, ми навчилися відбиватися. Нам і так добре, а штамп у паспорті – це лише формальність.
Подруги-колеги із салону щодня наводять приклади з життя ошуканих цивільних дружин, яких і дружинами назвати не можна. Переконую себе, що вони заздрять, ці страшилки не про нас. Але останньою краплею стала моя мама, вірніше, її вимога поставити чоловікові ультиматум — одружуємося чи ні? Їй здається дуже дивним факт наявності штампу у паспорті мого чоловіка з чужою жінкою.
Начебто, у неї всі права, а в мене одні обов’язки. Що це за шлюб утрьох? А за законом навіть на нашу нову квартиру вона має всі права. Вона законна дружина людини, на яку оформлено наше житло. Я довіряю чоловікові, і ця розмова йому буде неприємною. Не знаю, що робити, а раптом вона має рацію?
КІНЕЦЬ.