Останнім часом я починаю розуміти, що чоловік мій іншу собі знайшов. Та Андрій виправдовується, сміється, що я вигадую все. Та я б ніколи й не думала про таке, якби не його поведінка

У шлюбі з Андрієм ми живемо вже майже 9 років. Чоловік мій хороша людина, він чудовий батько для наших дітей. Він утримує мене, і я можу займатися тим, що мені цікаво робити. Нехай і не дуже прибуткове це заняття, а лише більше для душі. Я за ним завжди відчувала себе, як за кам’яною стіною.

Він весь час мене підтримував і беріг. У нас у шлюбі троє прекрасних діток. Наша сім’я дуже дружна і міцна. За весь той час, поки ми разом з Андрієм, у нас не було жодної серйозної суперечки чи великого непорозуміння. Все вдавалося згладжувати завжди, та й не ображалися ми одне на одного довго. Одним словом, сімейство у нас зразкове.

Але останнім часом мене не покидає відчуття якоїсь дивної, незрозумілої для мене раніше, тривоги, на жаль. Воно таке непомітне для мене, але дуже глибоко в душі засіло чомусь, постійно я думаю про це.

А просто я стала дуже добре помічати, що з роботи чоловік приходить, практично завжди ситим. Для мене це дуже дивно. Андрій просто пояснює це тим, що виходить часто вечеряти з колегами по роботі і вирішувати виробничі питання.

Я ніби, щиро кажучи, й вірю своєму чоловікові, але, в той же час, в душі сидить якийсь незрозумілий сумнів у мене. Не розумію, звідки він взявся? Адже раніше такого ніколи не було у нашій сім’ї. Я завжди йому довіряла і навіть думки не допускала, що Андрій може мені говорити неправду.

До всього іншого, від чоловіка часом пахне дорогими жіночими парфумами, які звичайна жінка не зможе собі дозволити. Цей прикрий факт мимоволі наводить мене на думку про те, що у нього з’явилася інша.

А з кожним днем ​​мої підозри все сильніше та сильніше, вони все сумніші для мене. Намагалася задавати навідні запитання своєму чоловікові, але все, що вдалося дізнатися, це лише поява в керівництві компанії якоїсь нової співробітниці.

І, як я не розпитувала свого Андрія про це, він більше мені нічого не розказував.

Мені сумно від того, що сумнів посилився в мені, це ж напевно не просто так. Якоїсь радості, як раніше в нашій сім’ї, я вже давно не відчуваю, не знаю, як можна дізнатися правду і у кого щось випитати, адже колег чоловіка я зовсім не знаю, не маю з ким поговорити про те, що мене турбує.

Але ж можна якось дізнатися правду, що відбувається з моїм чоловіком? Невже я маю залишити все просто так?

Джерело