– Ігорю, я щось не зрозуміла! Десять тисяч? А де ще?

– Ну… Розумієш, у Насті знову все складно. Її днями скоротили. Каже, Таню нема чим годувати…

Катя вкотре кинула погляд на екран телефону Вихідний переказ. Рівно п’ятнадцять тисяч. Це при тому, що зарплата у чоловіка – двадцять п’ять. Вся домашня бухгалтерія висіла на Каті, і ця раптова новина впала їй, як сніг на голову.

Що їй тепер робити? За що міняти кран у ванній, який потік? Чим платити за кредит, який вони взяли, щоб поставити імпланти Ігорю

– Так. Я щось не зрозуміла. Ти чий чоловік: її чи мій? – Звузивши очі, уточнила Катя.

– Катю… Ну, будь ласка, не починай. Вона мені не чужа. У нас із нею спільна дитина. Я не можу просто взяти й кинути її.

– Але можеш залишити мене без зарплати! Ігорю, дозволь тобі нагадати. Ти платиш аліменти по закону. Це вже не «взяв та кинув».

Чоловік зітхнув і опустив погляд. Звісно, ​​він усе розумів. Просто це було дуже зручно: не доносити зарплату до будинку та бути героєм для колишньої дружини.

– Катю, їй дуже нелегко. У неї там нервовий зрив, у доньки підліткові закиди, ще й із роботою такі проблеми.

– Вона вже не може, вона не має сил. Я ж не можу заплющити очі, коли знаю, що їм реально важко. Я просто… підстраховую.

– Ага! Їм нелегко! А нам? Нам легко, правда? Ми ж не виплачуємо кредит! Нам терміново не потрібно міняти кран, краще заплатимо сусідам за потоп!

– Я вже домовилася за шафу. І це я мовчу, що у мене всі зуби в дірках! Я вже зрозуміла, що тобі ми зробили, а на себе мені доведеться забити! Ти взагалі у сім’ї чи де?

Це був не перший такий випадок, коли раніше колишня дружина Ігоря обмежувалася невеликими проханнями. Просила позичити до зарплати, дати на збори у школі, трохи додати на холодильник.

Катя мовчала. Вона не хотіла здаватися дріб’язковою. До того ж вона знала дочку Ігоря. Мила, товариська дівчина. Катя справді не хотіла, щоб та страждала через розлучення батьків. Але проблема була не в ній.

Проблема у Насті!

– Це ж на дитину йде, – виправдовувався Ігор, коли колишня дружина вкотре просила дати гроші на басейн. – Вона ж моя дочка!

Чоловік завжди виглядав винним. Не перед Катею, ні. Він поводився так, ніби зламав життя Насті. Якось Катя спробувала розібратися в ситуації й прямо запитала, що між ними сталося.

– Та характерами не зійшлися, – відмахнувся він. – Я схибив. Там… багато всього.

Ось це «схибив» напружило її ще тоді. Може, він зрадив і тому почувається зобов’язаним? Але Катя не стала лізти, бо це була не її справа.

Тепер же минуле Ігоря лізло в її гаманець. Катя навіть намагалася поговорити зі свекрухою.

– Може, ви якось вплинете на Ігоря? У нього вже нова сім’я, а він все ще тягне стару на собі. Я сама вже не виводжу!

– Катюша, а що ти хотіла? – фиркнула свекруха. – Ти ж знала, що не перша в нього? Не подобається? Так і не виходила б заміж.

– Краще радуйся, що він підтримує колишню дружину. І тебе колись не покине, якщо щось станеться.

Після тієї розмови Катя думала, що справді дуже багато вимагає. Але сьогодні вона зрозуміла: ні, річ у чоловікові. У його поглядах на їхню родину.

– Ігорю… Я ж не прошу тебе забути про дочку. Я прошу просто припинити бути зручним дурнем. Ти зараз не дочку забезпечуєш, а Настю!

– Вона доросла, здорова жінка. І якщо у неї вистачає сил на походи в салони краси та нарощування вій, то має вистачити й на роботу!

Ігор закусив губу. Було видно, що він хоче бути добрим для всіх, але не виходить.

– Катюш, я все зрозумів. Домовмося: цього місяця я допоміг, а далі – лише аліменти. Гаразд?

– Гаразд. Але запам’ятай: одного разу я повірила. Другий – буде останнім! Я не збираюся забезпечувати тебе, доки ти забезпечуєш іншу жінку!

Він кивнув, а Катя пішла на кухню. Вона дістала картоплю і почала механічно чистити її, щоб приготувати суп на вечерю. Цього місяця їм доведеться затягнути паски тугіше.

Вона сказала, що вдруге буде останнім. Але вся ця епопея затяглася на три місяці. Катя нервувала, обурювалася, а Ігор погоджувався і щоразу в день зарплати приходив з поглядом побитого собаки.

Вона намагалася дивитись на це з іншого боку. Відповідальний, добрий чоловік, не кидає своїх. Але коли вона в черговий раз прийняла перед сном пігулку, щоб вгамувати біль у зубах і нормально поспати, її прорвало.

– Слухай, Ігорю. А зробімо так. Якщо Настя не справляється, забирай доньку до нас. Тут у неї буде дах над головою, нормальна їжа, турбота. Конкурувати за увагу їй нема з ким, обділена не буде.

Каті це здавалося цілком розумним рішенням. Хоче дбати про доньку? Не питання! Нехай та живе з ними, а Настя вже якось сама.

Але Ігор подивився на дружину так, наче вона запропонувала кинути його колишню з донькою десь посеред Антарктиди.

– Ти що? У Насті й так депресія! Якщо забрати в неї Таню, вона зовсім скисне! Я не можу так вчинити з нею, я ж не монстр!

Катя примружилася. Це вже ставало підозрілим.

Останнім часом Ігор все частіше брав з собою телефон навіть у ванну. Якщо він забував смартфон, той був під паролем. Повідомлення надходили навіть пізно ввечері. Він казав, що це по роботі.

Катя ловила себе на думках про те, що їй стає важко перебувати поряд із чоловіком. Допомоги від нього нуль: скільки вносить в бюджет, стільки й бере, якщо не більше. Домовлятися не хоче. Ще й ці підозри, що роздирають душу…

– Тоді сам іди туди, прямісінько до них, – не витримала Катя. – А чого соромитись? Все одно ти все несеш туди! Ось і йди, допомагай з донькою, принось їм гроші у дзьобику…

Ігор весь напружився, мовчав пів хвилини, а потім зітхнув.

– Гаразд. Я поговорю з нею. Скажу, що в нас також багато проблем.

Катя вже не вірила його словам. Вона хотіла бачити дії, тож нічого не відповіла. Просто встала, пішла до спальні й зачинила двері.

Минуло три місяці. У відносинах Каті та Ігоря настало, якщо не глобальне потепління, то хоча б відлига. За вікном панувала груднева сірість, у хаті пахло сосною, а в духовці запікалося м’ясо по-французьки.

Все було… нормально. Навіть добре. Тепер вони знову стали схожими на сім’ю.

Весь цей час Ігор справді не відправляв гроші, якщо не брати до уваги аліментів. Катя припинила смикатися від кожного повідомлення на телефоні чоловіка. Вони навіть почали накопичувати на спільну відпустку.

Коли Ігор обмовився, що Настя нарешті влаштувалася на роботу, Катя не стрималася і в’їдливо виразила:

– Ну ось, як притиснуло – п’яту точку з дивана й підійняла.

У душі оселилася боязка надія: може, тепер усе буде гаразд. Але не тут-то було!

Ближче до кінця грудня Ігор завів стару платівку. Спочатку все почалося з легких натяків.

– У Насті проблеми на роботі… То зарплату стали затримувати, тепер штат урізають.

Катя ніяк не відреагувала. Просто підібгала губи. Вона знала, до чого хилить чоловік, але дуже сподівалася, що біда пройде повз.

Не пройшла!

За кілька днів Ігор підійшов до неї, ховаючи погляд. Катя все зрозуміла ще до того, як він відкрив рота.

– Катюша, мені треба… ну… хоча б тисяч зо п’ять.

– Куди?

Father’s Day gift ideas

– Ну, Настю звільнили під Новий рік. Зараз роботу шукати марно, свята ж, перед ними все зависає. А потім канікули почнуться, теж мало хто возитиметься з найманням. Тобто, їм місяць перекантуватися треба.

Катя важко зітхнула та схрестила руки на грудях. Знову двадцять п’ять.

– Ігорю, ти ж знаєш моє ставлення до всього цього?

– Знаю. Але ж я не можу допустити, щоб єдиною стравою на їхньому новорічному столі були голі макарони, – Ігор опустив голову.

Катя звузила очі. Знову розмовляти? Ні, вона не бачила сенсу! Він чудово знає про її позицію.

Жінка мовчки пішла до спальні, дістала рюкзак Ігоря і почала складати туди його шкарпетки, футболки, зарядку від телефону Спокійно, навіть повільно.

– Ти що робиш? – чоловік злякано застиг у дверях.

– Роблю вам з Настею подарунок. Якщо твоя душа так рветься туди – йди до неї! Дарую тобі волю! І собі теж.

Ігор відкрив було рота, але дружина його перервала і продовжила:

– Ти кажеш, що не можеш кинути її? Так і не кидай! Я втомилася від того, що я живу з чужим чоловіком!

Ігор замовк. Мабуть, не знав, як заперечити. Потім пішов одягатися з похмурим виглядом. Вже на порозі він обернувся, ніби чекаючи на щось, але Катя лише м’яко підштовхнула його в плече.

Вона була не проти чоловіків із минулим. Але вона не могла більше жити з чоловіком, який ставить своє минуле вище за сьогодення!

А ви що скажете з цього приводу? Слушно вона вчинила? Пишіть свої думки в коментарях.