Ось тепер я знаю, що таке дві хазяйки на одній кухні! Нікому не побажаю! А ще паски пекти днями. Я намагаюся свекрусі пояснити, що рецепт моєї бабусі – найкращий, а вона каже що чути ні про які інші рецептури не хоче і буде робити все за своєю.

Вже два роки з моменту одруження ми з чоловіком і малесенькою донечкою живемо зі свекрами, щоб зібрати колись таки на власне житло. З кожним днем мені все важче і важче.

Бували і бувають непорозуміння та конфлікти зі свекрухою. Що там не кажіть, а важко ужитися двом жінкам на одній кухні. Буває, що я куплю собі нову річ, а мама чоловіка ходить явно незадоволена. Після таких випадків всі покупки свої роблю потай.

Мама Богдана у всьому намагається мною командувати і вчити, як правильно готувати, постіль заправляти, за дитиною доглядати і так далі. Я іноді навіть шкодую, що вийшла заміж.

Перед весіллям чоловік мені сказав, що ми з ним житимемо з його батьками. Я була не проти. Але звідки я могла знати, що це дуже непросто! Богдан хороша людина, але дуже залежить від батьків, особливо від матері.

У цьому будинку я не почуваюся вільною. Все погіршилося, коли я народила. Я стала більш чутливою. Всі докори і претензії прокручую в голові на повторі і іноді просто хоче втекти кудись.

Зараз я в декреті і майже завжди вдома. Свекруха також не працює. Пропоную чоловікові з’їхати від них, але чоловік категорично проти. Його з дитинства переконали, що він просто зобов’язаний жити з ними. Богдан єдиний син. Є сестра. Вона заміжня і давно в іншій країні.

Як бути в такій ситуації? Щоби ви могли порадити? Піти в орендовану квартиру чи залишитися? Дуже хочеться бути господаркою свого будинку. Все розкласти, як мені хотілося. Готувати те, що мені хочеться і як хочеться. Та навіть ходити в тому одязі, у якому душа забажає!

Дуже хочеться волі. Чоловік усе життя звик жити з батьками, усі свої 35 років. Без них він безпорадний. А я не можу так. Мені важко. Я з 16 років навчалася у місті і всі свої проблеми вирішувала сама, до батьків їздила у вихідні і звикла до самостійного життя.

А тут я опинилася ось в таких життєвих умовах, у яких не почуваюся щасливо. Що ж робити? Як зберегти родину, але й самій себе не загубити?

Джерело