Наталка чекала чоловікових родичів у гості. Молода невістка хотіла справити на них приємне враження. Готувалась за всіма правилами: поприбирала, натерла меблі до блиску. Усі гроші, які відкладала, щоб трохи оновити гардероб, пішли на закупівлю продуктів для гостини. Стіл ломився від розмаїття страв. З хвилини на хвилину мали приїхати свекри, тітка та сестра з чоловіком.

І ось дзвінок у двері. Турботлива господиня запросила усіх до столу. Подала канапки, м’ясну та сирну нарізку, свіжі овочі, курятину з підливкою з білих грибів та печену картоплю. Крім того, апетитні салати красувались у святковому сервізі. На десерт був торт, який Наталка спекла сама, а до нього кекси та фрукти.

Гості смакували за обидві щоки. Так, поступово багатий стіл спорожнів. Кому десерт вже не поліз, забрали із собою додому.

Наталка була впевнена, що усі лишились задоволені. Але це не той випадок. Вже наступного дня бідкались чоловікові молодої господині та спільним знайомим, що лишились голодні після гостини.

Казали, що Наталка частувала їх печеною картоплею та овочами. Ті, хто не був присутній на вечері не розуміли як так можна приймати гостей. Інші старались знайти їй виправдання – назвавши це банальною недосвідченістю. Але кожен дивувався.

Родичі не повністю збрехали, невістка таки подавала до столу картоплю та овочі. Єдине, про що вони делікатно змовчали, це про решту страв та смачнющий десерт. Тому, коли чуєте від когось подібну історію, замисліться, можливо вам щось недоговорюють.

Ось таку вдячність за всі старання отримала Наталка від чоловікових родичів. Щось заперечити, чи довести неможливо. Картоплю ж подавала?

Вона не припинила спілкування з ними, але тепер не стрибає вище голови аби сподобатись. Коли приходять у гості, пригощає чаєм без цукру. Нехай потім говорять, що голодними лишились. Зате не так образливо.

КІНЕЦЬ.