Ось так і живемо. Мама знову вчора питає мене по телефону:

– Донечко, ну що це за родина у вас така? Так не повинно бути, що він з мамою своєю живе, а ти з сином – сама. Подруги мої теж дивуються, але що я можу змінити?

Заміжня за Артемом я 10 років, нашому синочку Дані 5 років. Чоловіку 35, мені – 32 роки. І все би добре, але є але! Чоловік постійно, у будь-який вільний час – у своєї мами, або в неї вдома, або з нею на її роботі.

Що робить у неї? А нічого, просто мешкає там, їсть, спить, спілкуються з мамою. З роботи їде до неї, відвозить її на роботу, сидить там годинки три, потім – додому, їсть, відпочиває – і знову до Ольги Вікторівни на годинку-дві, забирає її з роботи – і знову годинку-дві у неї вдома, всього 5-6 годин на день з нею.

Артем працює позмінно, добу через дві, от виходить, що доки я на роботі – він з нею, приходжу з роботи – через годину-півтори знову їде до неї. Вигадує причини, а коли нічого сказати, говорить, що їздив і буде до неї їздити, і що б я навіть не починала розмови на цю тему!

Батька в чоловіка давно немає, виховувала мати його одна. Слухати та чути він мене не хоче. Говорила його матері, що в нас має бути своя сім’я! Зрозуміло, що не треба забувати і треба допомагати батькам, але не проводити там до 80% часу.

З Ольгою Вікторівною у мене взаємин на сьогоднішній день ніяких немає, а раніше свекруха приїжджала до нас годині о 7 вечора і засиджувалася до 23.00. Сказати мені при цьому знову нічого не можна! Що дитина має спати, а мені завтра рано на роботу.

Чоловік на розмови про те, щоб щось міняти, не йде, просто мовчить чи каже, що не знає, що мені ще треба, що мене не влаштовує.

Шлюб тріщить і стрімко летить до логічного завершення. Що робити? Синові потрібен батько! Артем порядний без шкідливих звичок, але мама у нього на першому місці.

Як достукатися до свідомості чоловіка і пояснити, що він залишиться зрештою з мамою! Вдома у нас чисто, готую як у ресторані, уважна, приємної зовнішності, з вищою освітою, обіймаю гарну керівну посаду. Чому йому біля неї краще, я не розумію.

Чекаю ваших думок і порад, дорогі читачі, дуже на них сподіваюся!

Джерело