До омріяного весілля Ярини залишались лічені тижні. Ресторан оплачено, обручки готові, от тільки ще сукню обрати.

Дівчина виходила за свого коханого, з яким познайомились на роботі. Сама вона щойно отримавши червоний диплом, влаштувалась помічником юриста. Карʼєру розпочато, а попереду у неї світле та успішне майбутнє

За гостей зі сторони нареченої та інші рахунки заплатив її вітчим Сергій. Чоловік працював механіком, але заробляв не так вже і багато. Вони з її матірʼю познайомились випадково, але закохалися мов у 16 і стали жити разом.

От тільки Ярина не сильно раділа цьому союзу. У дівчини був батько, який платив мізерні аліменти і якого вона обожнювала, тож чітко дала зрозуміти вітчиму, що їй не потрібно заміняти батька і вона ніколи не полюбить його так само. Ставлення до чоловіка крізь роки залишалося холодним.

А того дня Сергій раніше повернувся з роботи. Дружина варила на кухні борщ та смажила відбивні, аромати витали по цілій квартирі.

– О, як смачно пахне, аж слинки течуть! До речі, я цілий день думав і не міг придумати. А в чому ж я піду на весілля? У мене навіть костюма нема! – спитав у Віри той.

– Ось і настав цей момент! – зловила себе на думці жінка. – Годі тягнути час, вже дотягнула до неможливого, пора зізнаватися.

– Сергію, ти тільки не хвилюйся, але тебе не запрошено! – видихнула та і застигла.

Через хвилину ступору чоловік таки відповів:

– Як це не запрошено? Що це за жарти такі? – посміхнувся той.

– Я серйозно! Це весілля Ярини й вона в праві вирішувати кому на ньому бути! Просто вона запросила свого батька! Як ви собі уявляєте сидіти з ним за одним столом? Буде дуже ніяково! Тим більше гості там інтелігенція, ти зі своїми брудними руками навіть розмову не зможеш підтримати, — додала та.

– Тобто я небажаний гість, а просто інвестор? І вам нормально, що всі ці роки ви живете у моїй квартирі?

– Я не винна, що мати вийшла за тебе! Я не вибирала жити з вами, так сталось! Натомість усі ці роки я мала дивитися на ваші щасливі обличчя! А тепер я можу хоч наостанок не бачити тебе на своєму весіллі? Нарешті це закінчиться і я переїду!

Сергій розгубився і глянув на дружину.

– Вона частково права, ти не її батько.

У Сергія зник апетит, він тоді так і не повечеряв. А через тиждень у стінах квартири розгорівся справжній скандал.

– Як це ти забрав заставу за ресторан? – кричала Ярина. – Батьки Дениса в шоці, вони не збираються платити за всіх! Негайно поверни гроші! І ти ще не скинув мені на сукню! А її ще потрібно підшивати під мене!

– Тобто я тобі на весіллі не потрібен, але мої гроші так? Ти сама себе чуєш, дівчино?

– Мамо! Може ти з ним поговориш? Чому я повинна пояснювати дорослій людині свої рішення? Він що так сильно образився?

– Забудьте про мої гроші! Платіть самі!

– Як самі? – приєдналась дружина. – Ти ж знаєш, що у нас немає таких грошей!

– Якщо не повернеш, то я піду і напишу на тебе заяву про домагання!

– Що? – Сергій аж зблід. – Це ж брехня!

– І вкажу, що мама свідок!

– Який з тебе буде юрист, коли ти так брехати навчилась? Що соромно стало через гроші?

– Сергію, я прошу тебе заспокоїтися! Не гарно зривати весілля через такі дурниці. Ти ж знаєш, що я завжди залишуся на стороні дочки! – пригрозила дружина.h

Наступного дня Сергій написав заяву про те, що у нього вимагають гроші. Перед тим він порадився з колегами й завчасно записав їхню сварку на диктофон як доказ своїх слів.

Весілля таки не відбулося. А постійні сварки з дружиною і пасербицею штовхнули його на відчайдушний крок. Сергій подав на розлучення та виставив обох зі своєї квартири. Десь глибоко в душі йому було дуже шкода їх втрачати, все-таки звик, більше у нього нікого не залишилось крім колег на роботі, а тут подвійна втрата.

– Я більше не одружуся! – жалівся колегам Сергій, — Старався як міг, а вони не цінували!

– Сам винен! Вибрав собі жінку з інтелігентними замашками от і поплатився! Добре, що хоч гроші вчасно повернув!

– Ой, і не кажи! Залишився б в дурнях!

– Ей, є тут хтось?! – почувся зі закутка тонкий жіночий голос. – Хтось, хто добре розбирається в мотоциклах, а якщо ні, то я їду геть!?

– Пані! Що там у вас? – гордо відповів Сергій. – Ми кращий у місті сервіс! Показуйте! – вони аж розгнівались, що хтось засумнівався у їхній компетенції.

– Не розумію, що сталося з мотором!

– Ого! Ви така тендітна, а такого звіра приборкали! – загравав Сергій.

– А навіщо мені якийсь малопотужний? – кокетливо відповіла та, – Я люблю їздити тільки у далекі подорожі, а не на один вечір!

– Тоді залишайте, глянемо! А самі повертайтесь в кінці робочого дня, будемо випробовувати вашого звіра!

– От Сергій! – зітхали колеги, — а казав, що більше до жінок не підійде!

А як би ви вчинили на місці чоловіка?

КІНЕЦЬ.