Це стало переломним моментом у житті Орисі, розділивши його на час “до” і “після” см3рті чоловіка. Дзвінок приніс нестерпну звістку про те, що Денис помер, залишивши її саму виховувати двох дітей, Ірину та Ігоря.

Орися і Денис познайомилися під час навчання в університеті й миттєво відчули зв’язок, що заклав основу для любовних стосунків. Вона сподівалася, що вони проведуть все життя разом, плекаючи свою чудову родину. У них народилася донька Ірина, а згодом син Ігор. Їхньою сім’єю захоплювалися багато людей, адже вони випромінювали тепло і щастя, коли були разом.

Попри зовнішній вигляд щасливої сім’ї, останнім часом їхні стосунки переживали не найкращі часи. Денис багато чого приховував від Орисі, часто повертався з роботи пізно, нічого не пояснюючи, залишаючи її в невіданні про своє місцеперебування. Орися терпляче чекала, бувши переконаною, що якщо у Дениса є хтось інший, то з часом йому це набридне і він повернеться додому. Вона завжди ставила на перше місце їхню сім’ю і твердо вірила, що зрада – це найнижча точка в житті людини.

Одного дня, коли Денис повертався з відрядження, з ним трагічно сталося нещастя. Отримавши дзвінок від незнайомого голосу, Орися була приголомшена і впустила трубку від шоку і горя. Втрата Дениса зруйнувала світ Орисі, залишивши її наодинці з болем втрати коханого чоловіка, і з цього моменту її життя назавжди змінилося.

Діти Ольги вбігли до кімнати, засипаючи її запитаннями про той фатальний день три місяці тому. Але Орися все ще не могла змиритися з втратою. Кожні вихідні вона відвідувала цвинтар свого чоловіка, годинами розмовляла з ним і плекала надію, що колись знайде спосіб рухатися далі.

Ніколи у своїх найсміливіших мріях орися не уявляла, що залишиться самотньою. Вона завжди уявляла, як постаріє разом з Денисом, як разом виховуватиме онуків і як пліч-о-пліч піде з цього світу.

Того дня Орися сиділа на кухні й дивилася у вікно, попиваючи гарячий чай. Була осінь, і дощ за вікном віддзеркалював тугу в її серці. Вона більше не вірила в можливість щастя, і частина її навіть не хотіла його. Натомість вона планувала прожити решту життя, занурившись у спогади про свого покійного чоловіка.

Деякі друзі та знайомі намагалися заохотити її жити далі, запевняючи, що Денис ніколи не повернеться. Вони переконували її повернутися до колишньої себе, але Орися не прислухалася до їхніх порад. Здавалося, що між нею та чоловіком залишилося багато недомовленого, і тільки зараз вона почала замислюватися над тим, що стоїть за його вчинками, його місцеперебуванням, його мовчанням. На жаль, тепер це було неможливо з’ясувати.

“Орисю, так не може тривати далі. Подумай хоча б про те, щоб трохи підстригтися. Ти ж сама на себе не схожа!” – лагідно просила її мати, Галина Макарівна.

“Мені й так добре, я ні для кого не хочу бути красивою”, – твердо відповіла Орися.

Галина Макарівна важко зітхнула, переживаючи за доньку, і пішла доглядати за онуками, сподіваючись переконати Орисю повернутися до життя. Однак Орися здавалася замкненою і не реагувала. Жінка розуміла, що щось не так, але не могла позбутися цього відчуття.

Її життя зробило значний поворот, коли вона випадково натрапила на записну книжку свого чоловіка. Він був захований на дні шухляди зі старими книгами. У блокноті Орися виявила незрозумілі записи, дати, розрахунки та навіть номери телефонів. Знахідка заінтригувала і зайняла її думки. На свій подив, вона зрозуміла, що зовсім не знала свого чоловіка. У блокноті були записані два числа з жіночими іменами та графік.

Не вагаючись, Орися вирішила зателефонувати за одним із номерів, і жінка на тому кінці дроту охоче погодилася зустрітися з нею.

Під час зустрічі Орися дізналася, що Карина – коханка її чоловіка, і вони зустрічаються вже п’ять років. Загадковий графік виявився робочим графіком дівчини, і Денис зустрічав її з роботи в певні дні.

Орися не могла повірити в те, що чула. Образ її, здавалося б, ідеального чоловіка Дениса руйнувався на очах. Це вже не було припущенням, а підтвердженою інформацією про те, що він їй зраджував.

Керуючись цікавістю, вона зателефонувала за другим номером і зустрілася з Анною. На її подив, Денис мав стосунки з обома жінками, попри те, що їхні робочі графіки не збігалися. Він примудрявся підтримувати стосунки з обома, виявляючи себе брехливим романтиком.

Орися відчувала себе спустошеною від того, що чоловік, якого вона кохала більше за життя, міг так легко її обдурити. Він навіть ніколи не потрудився зустріти її з роботи, наче це було зайвим.

Після того, як Орися дізналася болючу правду про свого чоловіка, її погляд на нього змінився. Вона перестала відвідувати його могилу кожні вихідні й вирішила довести собі, що вона теж може бути коханою. Не можна сказати, що Орися розлюбила його, вона і раніше підозрювала його в невірності. Однак це одкровення дало їй поштовх, необхідний для того, щоб змінитися і знайти в собі сили рухатися далі.

Зараз у неї все добре, вона зосереджена на вихованні дітей і намагається забезпечити їх усім необхідним. Нещодавно вона почала зустрічатися з чоловіком, на ім’я Іван, сподіваючись на щастя в майбутньому. Важливо, що Ольга подбала про те, щоб не заплямувати образ Дениса в очах їхніх дітей. Для них він завжди буде найкращим батьком. І це, безсумнівно, правильно!

КІНЕЦЬ.