Я виховувала сина сама, бо чоловік пішов до молодшої, коли Денису було 5. Мені дуже допомагали батьки, з якими ми жили.

Важко було, от я і подалася на заробітки в Чехію, коли син закінчив школу, щоб вирватись з бідності. Коли я вже заробила чималу суму, то Денис повідомив, що збирається одружуватися.

Зі сватами я познайомилась і відразу мені стало зрозуміло, що вони за люди. Їм важливі лише гроші.

– Свахо ви на заробітки їздите, то оплатите дітям весілля. Вам же легше буде – щебетала в очі мені сваха.

Я змовчаоа й погодилась. Все святкування повністю оплатила я. Навіть дизайнерську сукню невістки та макіяж із зачіскою.

Після весілля постало питання, де молодята житимуть.

– У вас син, тож мусите забезпечити молоду сім’ю житлом – заявила сваха.Я знову змовчаоа, щоб не робити сварку в родині і сказала, що віддаю їм свій будинок, де вони зроблять ремонт, який я оплачу. Така відповідь сватам сподобалась.

Я повернулась в Чехію і щомісяця надсилала сину гроші. Ремонт йшов помало. Закінчили його через 8 років.

Як я приїхала подивитись на будинок, то побачила, що матеріали дешеві і все зроблено скромно. Коли ж запитала, а “на що йшли гроші”, син відповів:

– Всіма грішми керувала дружина з тещею.

Тоді ж у свахи був ювілей, на який мене запросили. Я поклала в конверт 2 тисячі гривень, купила квіти та шампанське і пішла.

Як зайшла до сватів, то оторопіла. У них такий ремонт шикарний, все новеньке й гарне. Не хочу думати поганого, але, то, мабуть, за мої гроші роблене. Хоч сваха і каже, що її чоловік раптово почав багато заробляти, але я в це не вірю.

Я віддала подарунок і сіла за стіл. Святкування теж було на вищому рівні. Посеред застілля я вийшла до туалету, а, повертаючись, випадково почула розмову свахи та невістки.

– Ото заробітчанка. Покласти в конверт 2 тисячі, хіба то так гарно? Те ж мені рідня – говорила сваха.

Після почутого, я відразу пішла додому. Сказала, що погано почуваюсь.

Приїхавши додому, розплакалась від образи. Мені так прикро стало, що й не передати.

Як син повернувся, то ще й він насипів сіль на рану.

– Мамо, ти мене осоромила своїм подарунком. Як можна було подарувати тіль 2 тисячі гривень? Хоч би 200 євро дала – сказав Денис. – Теща з тестем нам так допомагають.

Невже він не розуміє, що свати усі ці роки жили за мій рахунок? Тепер і не знаю, що робити, бо все життя важко працюю, а ще ні до чого не доробилась.

Як вчинити, порадьте? Бо з такими родичами залишусь ні з чим.