Може, Ви мене зараз засудите за те, що я скажу, але мені здається, що у вічній проблемі «батьків та дітей», «свекрухи та невістки», вин ні не завжди батьки та свекрухи. Я розумію, що бабусі та дідусі не повинні втручатися у питання виховання онуків, але коли ти бачиш, що дитина виростає егоїстом і не поважає ні батьків, ні свою бабусю з дідусем, то мовчати вже не можеш.

Моя невістка завжди сkаржиться синові, що я часто чіпляюся до неї, даю непрохані поради, але так я хочу зробити краще для них, вони потім мені дякувати будуть за це. Мені не подобається, як моя невістка Катерина виховує своїх дітей, вона просто нічого не забороняє їм і каже мені, що це нова методика виховання.

Коли онуки приходять до мене в гості, вони навіть не вітаються, а одразу запитують, що ж я з дідусем куnила для них. Якщо навіть я дарую якусь іграшку, то вони кажуть, що вона деաева, а мама з татом дарують їм лише найкраще.

Я намагалася після цього поговорити з сином і з невісткою, тільки вони нічого слухати не хочуть, кажуть, що якщо вони тиснуть на дитину, то тим самим у нього з’являться комплекси. Не знаю, про які комплекси йдеться, якщо онуки не розуміють елементарних речей, не знають правил пристойності та ввічливості. Я зі свого боку намагаюся балувати онуків, але з іншого – постійно навчаю, як треба чинити.

Катерині не подобається це, тому що вони потім звертаються до неї і запитують, чому вона не вчить їх цього. Я сподіваюся, що син і невістка зрозуміють, що так дітей не виховують, що діти повинні знати, як поводитися в суспільстві, нести відповідальність за свої вчинки, а ми звичайно ж балуватимемо своїх онуків.

Джерело