– Олю, я хочу познайомити тебе з одним самотнім чоловіком! – казала подрузі Ніна. – Я його на вихідний запрошу. Приготуй щось смачненьке, – порадила вона. У суботу прийшов Ігор. Він виявився симпатичним, ввічливим. Ольга накрила стіл. Накрутила голубців, запекла качечку, огірочки малосольні дістала. Ігор гарненько повечеряв і пішов якось дуже швидко. Ольга аж засмутилася – що ж вона зробила не так! А наступного дня пролунав дзвінок телефону

Дочка Настя вступила в університет. Ольга залишилася зовсім одна. З чоловіком давно розлучені. Більше вона заміж не вийшла. Так, і не сватався ніхто. Жінка вона була проста і скромна, можна навіть сказати, мовчазна. Дім, робота, дочка – ось і всі її інтереси.

Працювала Ольга у шкільній їдальні кухаркою. Великий плюс був у тому, що влітку завжди є відпустка, і вона могла спокійно займатися дачею. Дача, звісно, ​​дуже голосно сказано. Старенький будиночок, кілька грядок і невелика ділянка під картоплю.

-Слухай подруго, я тобі чоловіка знайшла! – заявила їй одного разу сусідка та приятелька Ніна.

-Де ж ти його знайшла? І навіщо він мені? – здивувалася Ольга.

-Ну ти даєш! Забула, навіщо мужики потрібні? Гарний мужик, звати Ігор. До насна роботу нещодавно влаштувався. Руки в нього золоті, все вміє, діловий, не гульбанить. З дружиною два роки, як розлучився, йому десь під пʼятдесят. Аліменти платить дочці, але їй уже шістнадцять років, скоро припинить. Синові девʼятнадцять, він десь навчається.

Ігор каже, що зійшовся б з нормальною жінкою, погано одному. Я одразу про тебе подумала. Тобі сорок два роки, ще не стара.

Ольга довго відмовлялася, і не хотіла знайомитись з Ігорем, але Ніна переконувала, переконувала і… Переконала.

-Я його на вихідний запрошу. Я йому про тебе розповідала. Він зацікавився. Приготуй щось смачненьке. Ти ж кухаркою працюєш, а чоловіки люблять смачненько поїсти, – порадила Ніна.

-А що я втрачаю? Можна спробувати. Настя інститут закінчить, додому навряд чи повернеться. Залишуся я одна вік кукувати. Може що й налагодиться? Може хоч будиночок на дачі полагодити? – розмріялася Ольга.

У суботу прийшов Ігор. Він виявився симпатичним, ввічливим. Ольга накрила стіл. Накрутила голубців, запекла качечку, огірочки малосольні дістала.

Ігор гарненько повечеряв і пішов якось зарано… Ольга аж засмутилася – що ж вона зробила не так!

Але наступного дня Ігор подзвонив і пообіцяв прийти з інструментом. У Ольги крани на кухні треба було підремонтувати, ніжка в журнального столика хиталася.

Тижня два Ігор ходив, то одне поремонтує, то інше, а потім і зовсім перебрався до Ольги. Після розлучення із дружиною він жив у гуртожитку. Кімната окрема, але гуртожиток є гуртожиток.

І все в них із Ольгою добре так склалося. Вона помолодшала, погарнішала вся. Будиночок на дачі він їй таки підремонтував.

Про причину розлучення з дружиною він не розповідав Ользі, а вона й не запитувала. Він же не запитує її, чому вона з чоловіком розійшлася? І в неї, і в нього за плечима невдалий шлюб. Минуле треба відпустити та жити сьогоденням.

Приїжджала дочка. Зраділа за матір. Вдома вона не затрималася. Знайшла підробіток у магазині мобільного зв’язку. На канікулах буде працювати, може вдасться поєднувати роботу з навчанням? Вона отримувала стипендію і мати допомагала, але коли гроші були зайвими?

Ігор не був жадібним, постійно давав Ользі гроші на витрати, але левову частку своєї зарплатні віддавав дітям. Діти тягли з нього без сорому.

Син навчався у коледжі, доки його не виключили за неуспішність. Так і бовтався не зрозумій де, а гроші просив у батька:

-Дай, дай, дай…

Дочка мала піти у випускний клас, але завагітніла. Вона теж отримувала матеріальну допомогу батька. Батька дитини не було. Мати з дому її, звісно, ​​не виставила, але сварки влаштовувала.

Після чергової сварки з матір’ю дочка Марія з’явилася з речами до батька з Ольгою.

І куди подітися?

Ольга виділила їй кімнату дочки. Спочатку Марія була скромною та сором’язливою, а потім обжилася. Ольга часом почувалася квартиранткою у власній квартирі. Марія часом гульбанила, і Ольга не могла її переконати, що для майбутньої дитини це недобре.

-Не твоє діло, – відповіла вона Ользі.

Вона стала постійно сваритися. Ольга намагалася поставити дівчину на місце, але та скаржилася батькові, наговорювала нісенітниці.

Обстановка в будинку була нехороша. Стало бракувати грошей. Ігор утримував дорослих дітей, а Ольга отримувала невелику зарплатню.

Навіть Ніна їй співчувала.

-Жени ти їх усіх! Добре рідна мати влаштувалася. Доньку зіпхнула вам, синочок теж гроші тягне. Скоро онук народиться, а годувати всіх ти будеш?

-Жаль мені Ігоря, мужик хороший! Може все влаштується якось? Може Марія таки повернеться додому? – сподівалася Ольга.

Марія повернулася до матері після сварки, яку влаштувала Ольга.

Батьку ж сказала, що Ольга її виставила.

Ігор влаштував розбірки. Повірив він дочці, а не Ользі. Сказав, що діти для нього на першому місці, а потім решта.

На якому місці вона, Ольга уточнювати не стала, сама зрозуміла, що їй місця у його житті немає.

Ображений Ігор пішов назад у гуртожиток.

Ольга трохи пожурилася і заспокоїлася.

Ніна намагалася її ще з кимось познайомити, але Ольга категорично відмовилася.

-Одній спокійніше. У всіх розлучених чоловіків є діти та обов’язки перед ними, навіть якщо вони вже дорослі.

Так закінчилася ця історія, але ж могло скластися все набагато краще!

Чи не могло?

Джерело