Цього вечора Рита та Ігор лягли спати пізно – дивилися фільм по телевізору.

Завтра субота, тож можна буде поспати довше, тим більше, що Ромку – їхнього десятирічного сина – одразу, як почалися канікули, забрали до себе на дачу батьки Ігоря.

Жодних планів на ці вихідні у подружжя не було.

Ігор уже заснув, Рита не спала, але раптом тишу спальні розірвав різкий дзвінок. Чоловік прокинувся, намацав у темряві на тумбочці телефон і здивовано сказав Риті:

– Це Ольга – дружина Серьоги. Що там у них трапилося?

Динамік у телефону був сильний, тому Рита чула майже кожне слово, що проривалося крізь ридання Ольги:

– Пішов. Уявляєш, зібрав речі та пішов. Навіть нічого не пояснив. Сказав, що на розлучення подасть сам.

– Так, Олю, а Славко де? – Запитав Ігор.

– Слава спить у своїй кімнаті. Він ще нічого не знає. Як я йому скажу, що Сергій пішов від нас?

– Олю, давай так: ти зараз заспокойся. Випий пігулочку якусь і намагайся заснути. А завтра я поговорю із Сергієм, і ми все з’ясуємо, – сказав Ігор. – І не панікуй завчасно. Домовились? От і добре. А тепер лягай спати. І Славці поки що нічого не кажи.

Рита дочекалася, коли чоловік закінчить розмову і спитала:

– Що це зараз було? Чому Ольга дзвонить не своїм батькам, не свекрам, а нам? Подивися на годинник – о пів на другу ночі. У такий час можна турбувати лише близьких родичів і то з найнагальніших питань.

– Ну, ти ж знаєш, що ми з Сергієм зі школи дружимо. Завжди разом, і в нас таємниць ніколи не було один від одного, – відповів чоловік.

– Не було. А тепер, здається, є, – сказала Рита.

– Чому?

– Ну, ти ж не знаєш, чому твій приятель вирішив залишити сім’ю, куди й до кого він пішов.

– Поки що не знаю, але скоро Сергій мені все пояснить, – впевнено заявив Ігор.

– Може, пояснить, а може й ні. Між подружжям іноді трапляється таке, про що навіть найближчій людині знати ні до чого, – сказала Рита. – Гаразд, давай спати.

Хвилин за десять Ігор уже похропував, а Рита ще довго думала про те, що могло статися в родині Ольги та Сергія.

Наступного дня Ольга приїхала до них, коли подружжя снідало.

Рита зварила для гості філіжанку кави, запропонувала бутерброди, але у розмову Ольги та Ігоря втручатися не стала.

– Так, Олю, давай усе по черзі, – сказав Ігор.

– А я тобі вчора все розповіла: Сергійко прийшов з роботи пізно, десь о пів на дванадцяту. Вечеряти не став. Зібрав деякі речі, взяв документи й сказав, що йде від мене і подає на розлучення. І пішов.

– Все! – Закінчила свою розповідь Ольга. – Я думала, ти щось знаєш.

– Ні. Я пів години тому спробував до нього додзвонитися, але мені не вдалося. Зважаючи на все, він просто відключив телефон, щоб його не турбували. У тебе є гроші? – Запитав Ігор.

– Так. Сергій залишив і сказав, що щомісяця переказуватиме, – відповіла Ольга.

– Зачекаймо, – запропонував Ігор.

– Може, через якийсь час він зв’яжеться з нами. А у понеділок я зайду до нього на роботу – спробую поговорити.

– Більше я навряд чи зможу щось зробити. А тобі лишається тільки чекати, коли він з’явиться. Квартира в тебе є, гроші теж. Ну, а якщо буде потрібна якась конкретна допомога – дзвони.

У понеділок Ігор зайшов на роботу до Сергія та дізнався, що той поїхав у тривале відрядження.

– Мені хлопці з його відділу сказали, що це місяці на три-чотири, – повідомив Ігор Ользі. Він вважав, що зробив для дружини друга все, що міг.

Але Ольга чомусь вирішила, що вона може звертатися до Ігоря з будь-якого приводу, причому не лише з проханнями пересунути шафу чи налагодити Славику велосипед.

Наприклад, якось вона зателефонувала та сказала, що Ігор їм терміново потрібен. А коли чоловік приїхав, Ольга попросила його поговорити зі Славою:

– Розумієш, я сказала синові, що Сергій поїхав у тривале відрядження, а він мені не вірить. Каже, що раніше, коли тато їхав, він завжди дзвонив йому, а зараз телефон не відповідає, отже, він поїхав назавжди. Що я маю сказати дитині?

– Олю, я не знаю, чим я можу допомогти у цій ситуації. Єдине, що я можу зробити – це підтвердити, що зараз Сергій справді у відрядженні. Запевняти Славку в тому, що батько обов’язково повернеться, я не буду.

Звичайно, Ігор намагався заспокоїти хлопчика – сказав йому, що сам теж не може зв’язатися з його батьком, припустив, що може там, куди той поїхав, проблеми зі зв’язком.

Йому дуже не хотілося обманювати дитину, але й сказати правду без дозволу матері він не міг. Та й не знав усієї правди.

Іншим разом Ольга попросила Ігоря у вихідний піти разом із нею та Славою до міського парку.

– Розумієш, Славко любить кататись на різних атракціонах. На деяких, дітей одних не пускають – тільки з батьками, а в мене від усіх цих каруселей голова паморочиться – я навіть знизу не можу дивитися на них, – пояснила Ольга.

Одного разу Ігор поступився їй, а коли вона звернулася з цим же проханням ще раз, він відмовився:

– Не ображайся, але у нас із Ритою на ці вихідні свої плани – збираємося по будівельних крамницях проїхатися, вирішили ремонт у ванній зробити, – пояснив він.

– То давайте ми з вами поїдемо, а після крамниць заїдемо до розважального центру, – запропонувала Ольга.

– Ні, Олю, у нас плани на весь день.

Після цього Ольга знову розбудила Ігоря та Риту о другій годині ночі.

– Ігорю, я тобі дуже прошу, приїжджай! Слава знову плаче – він дуже сумує за батьком. Лише ти зможеш його заспокоїти.

– Олю, давай якось сама! Завтра понеділок мені рано вставати на роботу. Окрім того, що я можу сказати Славі?

– Знаєш, ти б сходила до Серьоги на роботу, можливо, у начальника Сергія є з ним зв’язок. Попроси передати, щоб він зателефонував до сина.

– Добре, але домовмося, що наступними вихідними ти знайдеш час для Слави. І взагалі, мені хотілося б, щоб ти раз на тиждень проводив час зі Славою. Хлопчику потрібне чоловіче виховання.

– У наступні вихідні – точно ні. Ми з Ритою поїдемо на дачу до моїх батьків за Ромкою. Якщо тільки згодом. До речі, я Ромці обіцяв розважальний центр, тож зможу взяти з собою і Славу, – запропонував Ігор.

– Ні. Слава засмутиться, якщо побачить, що у Роми є батько, а в нього немає. Давай так: ти в суботу сходиш із Ромою, а в неділю – зі Славою, – заявила Ольга.

– Розв’яжемо це питання пізніше – я спати хочу. І дуже тебе прошу – не треба смикати нас ночами, – відповів Ігор.

– Знаєш, любий, – сказала Рита, яка чула всю цю розмову, – мене ваша Ольга вже конкретно дістала. Вона що, вирішила, що ти повинен замінити Славі тата, що втік?

– Ще раз вона подзвонить з якимось незвичайним проханням – я з нею сама поговорю, і тоді нехай не ображається.

І Ольга зателефонувала. Цього разу вона запросила Ігоря сходити з нею та Славою до аквапарку:

– Я обіцяю: ми проведемо чудовий день – можна буде поплавати, потім пообідати у кафе. Ти не пошкодуєш.

– А чому ти сама не можеш сходити із сином? – Запитав Ігор.

– Я дуже погано плаваю, – пояснила Ольга.

Але це пояснення не задовольнило Риту. Вона взяла у чоловіка телефон:

– Олю, слухай уважно: фірма, яка здавала чоловіків напрокат, зачинилася! Прошу сюди більше не дзвонити. А вихідні ми з Ігорем та Ромкою і без вас проведемо чудово! Я зрозуміло пояснила?

– Але ж Ігор – друг мого чоловіка… – почала говорити Ольга.

– Ось саме – друг чоловіка, а не твій чоловік! І в нього є своя сім’я! А ви у своїй сім’ї розумійтеся самі, – закінчила розмову Рита.

За тиждень Ігор прийшов із роботи сумний.

– Що з настроєм? – Запитала дружина.

– Новини про Сергія. Точніше, від Сергія. Він мені сьогодні зателефонував.

– Щось погане?

– Та що тут вже гарного: він дізнався, що Славко – не його син.

– Нічого собі! – Здивувалася Рита. – А він впевнений?

– Так. Коли дізнався, потай тест зробив. Ось тоді Сергій і попросився у відрядження. Знаєш, він сказав, що якби не поїхав, то міг би таких дров наламати!

– А зараз? – Запитала Рита.

– Зараз заспокоївся, сказав, що подав заяву на розлучення.

– Так, сумна новина. Зате у мене гарна – у нас буде малюк. Вже вісім тижнів. Тож тобі тепер буде, про кого хвилюватись, крім твого Сергія. А він нехай свої проблеми сам вирішує, – сказала Рита.

Ігорю не потрібні були зайві слова, він радісно обійняв дружину, і міцно притис до себе…

Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу? Ставте вподобайки.