Оля вирішила дочку назвати Мариною, але чоловік і свекруха були категорично проти. Дочка виросла, і коли дізналася чому батько та бабуся не хотіли її називати цим ім’ям, вона змінила його

Оля сиділа за столом на кухні та чистила картоплю. Додому після роботи прийшов її чоловік Вадим. У них вже давно почалися сkандали та сварkи через кожну дрібницю. А все тому, що обидва хотіли розлу чення, але не виходило. Єдине, що тримало Вадима — їхній спільний син. А Оля просто боя лася залишитись однією. Навіть свекруха казала їм, що настав час розійтися і не мучити один одного. І ось увечері Оля вирішила відкрити Вадиму свою таєм ницю.

-Мені вчора поrано було. -І що? Знову грошей тобі треба? -Тепер нам усім більше грошей треба, Вадим. Чоловік задумливо глянув на дружину. І Оля продовжила: -Я ваrітна, у нас буде дівчинка. Вадим навіть не знав, як відреагувати. Він мріяв про дівчинку, але не про те, що дочку йому народить саме Оля. Дружина почала наполягати, що дитину треба назвати Мариною. -Марина … красиве ім’я, означає морська, — сказав сумно чоловік. А коли свекруха дізналася, що Оля хоче доньку Мариною назвати, то влаштувала сkандал.

-Ти з глузду з’їхала? Ти що спеціально на наших нер вах граєш? Справа в тому, що Марина була молодша сестра Вадима. Вона ще в дитинстві потонула у ставку. Дехто каже, що вона це зробила спеціально, інші стверджують, що дівчинка випадково впала у воду. -Дитину на честь покійниці назвати хочеш?! Ненормальна. Але Олі просто подобалося це ім’я. Коли дівчинка народилася, то бабуся не могла називати онучку на ім’я. Батько теж став її цуратися. До 18 років Марина все зрозуміла, дізналася історію тата сестри, і в день видачі паспорта поміняла своє ім’я на «Марія».

КІНЕЦЬ.