Оля прискіпливо оглянула сервіровку столу. – Начебто все ідеально, – подумала вона. Тут пролунав дзвінок у двері і Оля полетіла відкривати. – Привіт! – посміхаючись сказав Ігор. – Це тобі! І він простягнув букет троянд. -А у тебе тут нічого, затишно… І в цей момент обидва почули гучну музику і тупіт ніг

Оля прискіпливо оглянула сервіровку столу.

– “Начебто все ідеально,” – подумала вона.

Потім пройшлася по кімнатах і теж залишилася задоволена: все чисто, ніякого бардаку немає, не квартира, а цукерочка!

Тут пролунав дзвінок у двері і Оля полетіла відкривати.

– Привіт! – посміхаючись сказав Ігор. – Це тобі!

І він простягнув букет троянд.

– Дякую! Роздягайся і проходь. Зараз годувати тебе буду.

Оля і Ігор зустрічалися вже чотири місяці, але всі зустрічі були на території Ігоря, і ось, нарешті, Оля вирішила влаштувати романтичний обід для них у себе вдома.

– А у тебе тут нічого, затишно …… Диван такий м’який …., – сказав Ігор після обіду, коли вони перемістилися на нього щоб подивитися який-небудь фільм.

– Я спеціально такий шукала. Мені хотілося сідати на нього і провалюватися. І телевізор я саме такий хотіла … Та й всі меблі і всі речі я підбирала під себе. Ну що, дивимося?

– Ага, – відповів Ігор.

І в цей момент обидва почули гучну музику і тупіт ніг.

– Що це?! – здивувався Ігор.

– О, це моя сусідка. Не звертай уваги.

– Не звертати увагу? – Ігор почав злuтися. – А як ми будемо дивитися фільм? Тут такий гуркіт стоїть, наче музика грає навіть не в сусідній кімнаті, а прямо тут! На якій гучності вона її слухає?

Ольга знизала плечима.

– Ну, ти така спокійна, – здивувався Ігор. – Ти взагалі ходила до неї? Розбиралася? Казала, що дільничного викличеш чи noлiцiю? О! Давай я сходжу! Я чоловік. Мене вона злякається і послухається.

Ольга посміхалася.

– Ігор, нічого не треба робити …..

– Та ти що, навіть не ходила до неї і не пред’являла претензії?

– Ну звичайно ходила …. і пред’являла … і з дільничним приходила …. і навіть noлiцію викликала. Та навіть придумувала підступні плани пoмcти – наприклад, завести величезну собаку, яка буде голосно гавкати і не дасть їй спати …. але вчасно одумалася, – засміялася Оля.

– І?

– А зараз я просто бажаю їй щастя, здоров’я, грошей побільше і чоловіка чудово. Ось прям як вона вмикає музику, так я і починаю їй бажати ….

– І? – запитав Ігор. – Нууу, це допомагає?

– Поки що ні …. Точніше, зараз вона стала рідше музику свою слухати. І це мене надихає!

– Оля …. ти розумієш, що всі твої побажання сусідці – це просто маячня. Невже ти думаєш, що вона через твої побажання перестане голосно вмикати музику?

Оля ще раз знизала плечима.

– А чому ні? Я таким же чином налагодила стосунки із однією колегою по роботі. Знаєш як вона мене дратувала? Ух! А потім я стала бажати їй всіх благ, які тільки вона може придумати. І через деякий час вона просто відстала від мене і все. Я перестала для неї існувати і вона переключилася на інших наших спільних колег …..

– Це просто збіг!

– Збіг чи ні – я не знаю. Але мені подобається думати, що було саме так, як я тобі розповіла. Та й сусідка стала рідше включати музику. Ось, поки ми з тобою говорили, музику вона вже вимкнула, – і Оля кинула переможний погляд на Ігора.

………………

Ігоре, зайди до мене, – Ігор почув голос начальника.

– Добре, промовив він.

Ігор зібрав зі свого столу договора і звіти.

– Ти куди збираєшся? – запитав колега, що сидів поруч.

– Так, Андрій Павлович дзвонив …. просив зайти …

– А ти чув, – зашепотів колега. – Там дочку директора прилаштувати вирішили в наш відділ, а він у нас укомплектований, так що когось з нас повинні звільнити.

Серце Ігора стислося, але він не подав вигляду.

– Ясно, – тільки і зміг сказати він.

“Мда … невже цим “щасливчиком” стану я? Звичайно не хотілося б …. Місце хороше ….. та й не готовий я до таких змін зараз. Тільки з Ольгою стали на покупку дачі відкладати і ось. ….. “

Нарешті Ігор зібрав все, що міг і вийшов з кабінету і попрямував до начальника.

Несподівано для себе, Ігор раптом почав бажати своєму начальнику щоб він заробляв багато грошей, щоб в сім’ї у нього все було добре, щоб він був здоровий, представляв його щасливим. Від цього Ігор навіть піднісся, тому в кабінет начальника він увійшов з посмішкою.

Говорили вони хвилин 30 і Андрій Павлович сказав Ігорю: “Ну, йдіть, працюйте.” І потім виявилося, що звільнили зовсім іншу людину.

……………….

– Оля, уявляєш, твоя стратегія працює!

– Яка?

– Ну як яка? Стратегія бажати іншим добра …..

– Аааа …. До речі, ти помітив, що сусідка моя не шумить? Давно, до речі ….

– Ні, не помітив …. Хоча дійсно, і справді не шумить …

– Так ось, заміж вона вийшла і виїхала. Тепер іноді до батьків приїжджає. Змінилася дуже…. Сьогодні як раз її зустріла в ліфті.

– Круто!

……………..

Після цих подій Ігор завжди став бажати всім, хто його оточує і не дуже йому подобається, тільки добра. І після цього, всі неприємні ситуації, пов’язані з цими людьми зникали і люди ставали добрими і чуйними.

Так Ігор перевірив приказку: стався до інших людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе.