Я і раніше думала, що часто дива трапляються там, де їх не чекають. І в цьому я остаточно переконалась, коли почула історію від своєї подруги. Вона ще з підліткового віку мала проблеми із шлунком і часто страждала від болю в животі. Тому надалі довелось дотримуватись строгої дієти, пити ліки. А скоро їй і взагалі мали робити якусь серйозну операцію.

Ось Оля вся засмучена і сіла на вільне місце в маршрутці. Через кілька зупинок туди ж зайшов дідусь. Він був дуже стареньким та втомленим, але ніхто навіть не думав поступитись йому місцем. Тому встала моя подруга і запропонувала йому сісти.

Дідусь був дуже вдячним. А Оля стала поряд із цим місцем, аби триматись за поручень. В дівчини настільки болів живіт, що хотілось корчитись від болю. Та вона була сильна духом, тому старалась і вигляду не подати, що щось не так. Знеболювальне саме закінчилось, тому і випити нічого від болю не було.

Дідусь пильно вдивлявся в дівчину, а тоді скривився, бо помітив, що її щось турбує. Він нічого не сказав, просто пальцями торкнувся її живота. Ольга так перелякалась, що мало не втікала з маршрутки, але потім відчула, що біль в шлунку зник. Вона стала почувати себе просто чудово.

Тоді настав час виходити. Оля досі не відчувала болю і не могла повірити, що ось такі дива трапляються. Невже це її відплата за добру справу?

Я не знаю, як можна повірити у таку історію і чи існують такі дідусі-чарівники, але Оля до цього часу більше не скаржиться на болі в шлунку. Навіть операцію їй відмінили. І як можна пояснити цей випадок?

КІНЕЦЬ.