Оля заваrітніла. Це було величезною радістю для неї, для Мишки та для майбутніх бабусь.

Свекруха та мати Олі вирішили приїхати до неї та допомогти з домашніми справами.

Вони запакували свої речі і поїхали до майбутньої матері. Мишко був на роботі. А ось свекруха та теща цілий день були вдома.

ТБ був включений цілий день: вони дивилися все шоу поспіль, коли не прали і не готували.

Вони берегли її, не дозволяли ні прати, ні прибирати.

Проте все це завдавало незручності. Вони мали свої методи ведення домашніх справ. Вони робили прання руками, хоча в будинку були пральна та посудомийна машини. Оле втратила також своє тихе дозвілля.

Через телевізор вона не могла читати і дивитися свої улюблені блоги.

— Ось, що за нісенітницею ти займаєшся?! — сказала якось свекруха, застав її за цим заняттям.

Через місяць Оля не витримала і сказала:— Всі вже! Я не можу пожити власним життям.

Я начебто нічого не роблю, але не відпочиваю теж. Начебто гостя у власному будинку.

Ще телевізор весь включений, якого я вже давно не дивлюся.

Значить так: давайте ви приїжджайте, коли я вже народжу дитину, але тільки не разом, будь ласка, по одному добре?

Вони поїхали і в Олі все стало на свої місця. Вона народила хлопчика.

Після пологів мати Олі одразу ж приїхала, а свекруха таїла ще образу. Однак вона теж приїхала після того, як її попросив Мишко.

КІНЕЦЬ.