Ми разом 10 років, чоловік мене noкидав тричі, одного разу розлучилися на рік, зійшлися, жили 6 років, потім почали сваритись, розумію, що в нього хтось з’явився, з’їхала, за тиждень прийшов до мене в сльозах, сказав: «Пробач, переспав з нею і зрозумів, що хочу бути з тобою», я подумала і вибачила

У мене завжди були дуже складні стосунки із чоловіком. Ні, ми дуже одне одного кохали і кохаємо досі, але як подумаю, що ми пережили, то сумніви беруть про те, чи нам треба взагалі бути разом.

Ми разом 10 років. Чоловік мене кидав тричі. Одного разу розлучилися на рік. Були молоді. Зійшлися, жили 6 років, потім почали сваритись, розумію, що в нього хтось з’явився. Вирішив піти. Я з’їхала, за тиждень прийшов до мене в сльозах, сказав: «Пробач, переспав з нею і зрозумів, що хочу бути з тобою». Я подумала і вибачила.

Рік жили, я його пилила, мені було боляче від цього. І тут він знову, мовляв, мені треба подумати, давай роз’їдемося і з’їхав. Я місця собі не знаходила, але вирішила, що все, набридло. Місяць подумали та вирішили закінчити стосунки. Тут мене забирають у лікарню, встратила дитину на ранньому терміні.

Зважаючи на те, що я не могла зачати дитину довгі роки, і не знала, що вже чекає дитину — це був шок для нас обох. Він звинувачував себе, але я вирішила жити далі без нього.

Жили близько року окремо, але спілкувалися. Він допомагав фінансово. Були в мене стосунки і в нього, але нічого серйозного. Сама не помітила, як знову почали налагоджувати стосунки. Але ми не були у стосунках, хоч він і хотів.

Він розлучився зі своєю дівчиною, нібито для того, щоб налагодити стосунки зі мною. І тут я дізналася, що коли він намагався налагодити все, вона приїжджала до нього.

У мене знову все впало, подумала, навіщо воно мені потрібне це все. У результаті одружилися знову. Все заспокоїлося, але я стала іншою людиною. Я не ревную, не пилю. А нещодавно я зрадила йому. Вирішила розповісти, почала, а він попросив не продовжувати. Каже: не хочу знати нічого.

Чоловіка після цього я почала цінувати більше. Не знаю, з чим пов’язане моє таке помутніння. Зрада не принесла мені жодного задоволення. У нас із чоловіком багато планів, зараз переїзд до іншого міста, спільна робота.

Він сказав, що це важливіше зараз. А я спустошена. Я не готова викинути 10 років життя через одну мою помилку. Але іноді здається, навіщо воно нам усе потрібне?

КІНЕЦЬ.