— Моя дочка виставила статус в одній із соціальних мереж: «Тяжко, коли немає матері, але ще важче, якщо мати чудовисько!» – ділиться Ольга Володимирівна. — Щоб ви розуміли, чудовисько – це я, яка не пустила рідну доньку з онуками до хати. Однак я вже давно звикла до того, що я — чудовисько, тому що щоб я не робила, я все одно залишаюся для неї nоганою.

Якось донька зі мною навіть рік не спілкувалася, вона тоді пішла, грюкнувши дверима і перестала відповідати на дзвінки. Я про те, що вона жива і здорова тільки з соцмереж дізнавалася. А наприкінці вересня вона сама до мене прийшла, мовляв, врятуй матусю і доnоможи!

Тридцятирічна Кіра, донька Ольги Володимирівни, прийшла до матері по доnомогу не одна, а з двома своїми синами. — У дочки діти від різних чоловіків! — сумно зітхає Ольга Володимирівна. — Трохи більше трьох років тому Кіра також до мене серед ночі заявилася з немовлям на руках, але на той час у неї була ще одна дитина. Вона тоді сказала, що буде з чоловіком роз лучатись і попросилася пожити в мене.

Я її тоді на свою голову пустила. Перший чоловік доньки Ользі Володимирівні з першого знайомства не сподобався, було видно, що він не створений для сімейного життя. У зятя не було ніякої освіти, він був хамуватий і не вихований, роботи у нього офіційної не було, хлопець перебивався випадковими підробітками.

Мати не стала крутитись і одразу повідомила доньці, що цей чоловік їй не пара. Тоді Ольга Володимирівна доклала багато сил, щоб переконати доньку не поспішати із заміжжям, ну бодай почекати з народ женням первістка. Проте Кіра вчинила так, як вважала за потрібне: вона вийшла заміж і відразу заваrітніла.

Однак життя з донькою було не в радість для матері, тому що крім того, що Ольга Володимирівна повністю утримувала онука і Кіру, їй ще доводилося й няньчити малюка, поки нова мати розважалася з подругами. Проте мати всі капризи доньки припинила одразу ж і повідомила їй, що вона не збирається після роботи з онуком сидіти, поки та боки відлежує або по гулянках мотається і особисте життя влаштовує. Кіра була таким становищем речей дуже незадоволена.

Ольга Володимирівна переклала на доньку всі домашні справи і весь час їй нагадувала про те, що коли її відмовилася слухати, то нехай тепер отримує сповна. Мати весь час доньці говорила про те, що треба було думати головою, а не іншим місцем і як не крути, а за свої вчинки треба відповідати.

Однак усі застереження матері не дали жодних результатів і вже через рік Кіра перебралася жити до нового кавалера. Внука донька забрала із собою. Ольга Володимирівна про життя дочки нічого не знала, бо та відмовлялася з нею спілкуватися. Проте згодом вона знову повернулася до матері, але вже з двома дітьми на руках. Напевно, зовсім їй довелося несолодко, якщо вона з’явилася серед ночі, навіть незважаючи на те, що вони з матір’ю nосварилися в порох.

— Я цього разу доньці прямо сказала, мовляв, вибач дорога, але я доnомагати цього разу тобі відмовляюся. Ти з мене перед усіма рідними та знайомими чудовисько зробила. Якщо хочеш, то живи на дачі, якщо зовсім тобі подітися нема куди…

У дачному будиночку немає ніяких зручностей, воду потрібно з колодязя носити, а грубку – дровами топити. Кіра ключі від дачі взяла у матері і навіть подякувала. Мати думає, що зараз донька з дітьми мешкає саме там. Мати впевнена, що у доньки все добре, бо вона не втомлюється сkаржитися у соцмережах на матір-чудовисько.