Я мала найкращу подругу, але зараз ми не спілкуємося. Наше спілкування припинилося коли на нашому з чоловіком весіллі Ольга постійно задивлялась на мого чоловіка. Все свято вона не зводила з нього очей. Будь-хто зрозумів би, що він їй подобається. Мені було дуже не приємно за цим спостерігати. Отож вже наступного дня наше спілкування припинилося. Я не знаю як вона далі жила, але по правді, то мене це не хвилювало.

Пройшло 12 років від коли ми не спілкувалися й Ольга знову з’явилась. Вона подзвонила до мене з проханням зустрітися. Я не очікувала знову її почути, але погодилась, бо мені стало дуже цікаво, що змусило її знову мені зателефонувати. Отож я тепер знаю, що вона при надії та має коханого. Я за неї пораділи, але все ще не розуміла для чого ця зустріч. Ольга в мене запитала чи стану я хресною для її дитини. Вона хотіла таким чином помиритися зі мною. Я погодилась.

Але що мене чекало під час обряду. Коли дитину роздягали для купання я помітила на животу родимку, точно таку як у моїх дітей та чоловіка. Діти успадкували її від чоловіка. Тоді й стало зрозуміло, яке кохання зустріла Ольга та хто батько її дитини.
Це хрещення закінчилося розлученням. Шкода похресника, адже через свою маму у нього не буде хресної. Я не планую і не маю бажання спілкуватися з Ольгою і її сім’єю.

КІНЕЦЬ.