Олена поверталася ввечері додому. Поспішала, адже з магазину несла важкі сумки. Ноги у неї були мокрі та холодні, бо вже пів зими вона ходить в осінніх чобітках, а тепер і весну буде ходити. Вдома Олену чекає лише її донечка, яка щойно повернулася зі школи.

Прибігши швиденько вона готує вечерю, допомагає Наталочці зробити домашнє завдання, пере миє ще ранковий посуд, адже завтра знову на роботу вранці та сніданок їй готувати.

А ще зовсім недавно у них була гарна сім’я, щастя та затишок в домі. Олена сиділа вдома, бо Іван говорив, що працювати в домі має лише один чоловік. Він був переконаний, що чоловік має забезпечувати свою сім’ю, така його місія.

І Іван дійсно приносив додому гарні гроші, але він був саме з тих чоловіків, які навіть шкарпетки в ванну кімнату сам не віднесе, ложку ніколи сам не візьме, тому роботи у Олени завжди вистачало. І так жили вони однією сім’єю 7 років, а потім Іван сказав, що втомився усіх годувати, теж хоче пожити для себе, відпочити від усього і пішов.

Просто взяв і пішов, зібравши усі свої речі. Правда, хоч квартира була його, пішов сам з дому, а з квартирою сказав розбереться потім, зараз питання житла не на часі для нього.

Лише згодом свекруха прийшла до Олени, але прийшла вона дуже сумна. Пригорнула її до себе і сказала, що її син Іван живе з дочкою її найкращої подруги, вона нещодавно приїхала з-за кордону, така гарна стала, гроші має, доглядає за собою, красиво одягається, от Іван і заглядався на неї.

Свекруха сказала Олені, що сама нещодавно дізналася про це. Спочатку мовчала, нічого не говорила невістці, а зараз дуже картає себе за це.

Але сина вона свого тепер знати не хоче і сказала, щоб Олена збирала речі і їхала жити до неї. Іван у неї єдиний син, тому квартиру свою вона залишить онучці своїй, доньці Олени і завжди допомагатиме, бо рідніших людей у неї немає.

Останній тиждень живе Олена в квартирі чоловіка. Щоранку вона встає з мрією, що Іван їй зателефонує, повернеться до неї, попросить вибачення.

Але ж ні – чоловік так і не з’явився за весь час і знати про себе не дав. Тепер жінка навіть гадки не має, що їй робити. В суботу приїде свекруха, вона сказала, що допоможе зібрати речі і забере до себе її, а Олена так хоче, щоб чоловік повернувся і жити так, як раніше було.

Вона знає, що так часто буває, коли чоловік йде до іншої, потім розчаровується в ній і повертається до дружини. І вірить, що так станеться і в її сім’ї і вона ще буде щасливою, адже щиро кохає свого чоловіка.

Але хіба буде щасливою така сім’я, коли чоловік просто залишив дружину і до іншої пішов? Невже варто його пробачати? Хіба він не зрадить знову, якщо вже раз так вчинив? Невже такі чоловіки змінюються?

Джерело