Лише свічки висвітлювали затишну спальню молодих. Олена і Максим дивилися один на одного, наповнені почуттям щастя та кохання. Нарешті, їхній довгоочікуваний медовий місяць почався. Але раптом у двері постукали. Максим глянув на Олену з подивом.

— Ти чекала на гостей?

– Ні, звичайно, – відповіла Олена, – хто міг прийти так пізно? Максим, зітхнувши, підійшов до дверей і відчинив їх.

Там стояла його мати зі свічкою у руці.

– Мамо? Що трапилося?

– У нас відключили електрику. Отже, я вирішила провести ніч тут, — вона зазирнула в кімнату і помітила розкішне ліжко.

— О, яке чудове ліжко! Олена була у жаху, але їй не хотілося псувати стосунки з новонабутою сім’єю.

— Звичайно, завжди ласкаво просимо, — промуркотіла вона. А Максим був явно спантеличений.

– Мамо, а може ти залишишся в гостьовій кімнаті? Там дуже затишно.

Але свекруха вже була на ліжку.

— Та ні, тут набагато краще. Я завжди мріяла спати на такому ліжку. Олена та Максим обмінялися поглядами.

— Може, ти хочеш кави чи щось поїсти? – Запропонував Максим, намагаючись якось розрулити ситуацію.

– О, кава? Буде чудово, — відповіла свекруха, вмостившись на ліжку з книгою.

Коли молодята були на кухні, Олена сказала своєму чоловікові: — Що ж нам робити? Це наша перша ніч! Максим знизав плечима.

— Нічого, завтра я поговорю з нею. Не хочу псувати нам цю ніч. Коли вони повернулися з кавою, свекруха вже спала, хропучи як трактор.

Молодята влаштувалися на дивані у вітальні, тримаючи один одного за руки.

— Ну що ж, — усміхнулася Олена, — наша перша ніч стала по-справжньому незабутньою. Максим обійняв і поцілував її.

– І це лише початок…

КІНЕЦЬ.