Незважаючи на всі прохання Олени, Віктор зібрався, поцілував її і сказав: -Я пішов, до завтра. Люблю тебе. Олені знову стало сумно, і вона не знала, що робити зі своїм життям. З першого дня їхнього знайомства Олена знала, що Віктор одружений, але нічого не могла вдіяти зі своїми почуттями.

“Так і буду kоханкою до кінця днів” – горювала дівчина. Одного разу Олені навіть вдалося познайомитися з дружиною Віктора. Наташа була досить-таки привітною жінкою. Вона навіть відпускала Віктора додому до Олени – доробити офісні документи. -Як же вона тебе не ревнує? -А я їй сказав, що ти живеш зі своїм kоханим чоловіком.

-Мені со ромно перед твоєю дружиною. -3абудь про совість. Головне, що нам добре разом. -А якщо вона дізнається? -Не дізнається. Так вони зустрічалися більше року.

В якийсь момент Віктор став заходити до неї рідше. Говорив, викличе підозри занадто частими візитами. Ну, хоч на роботі бачилися. Одного разу ввечері, коли Лєна вже збиралася лягти, хтось постукав до неї у двері. Пішла відкривати, і завмерла: це була Наталя.

-Вибачте, що так пізно, можна зайти? Олена змогла тільки кивнути. Наташа увійшла і стала оглядатися. -Саші немає вдома? Добре, давайте поговоримо віч-на-віч. -Саша у відрядженні.

-Добре, тоді скажу відразу: мені потрібна ваша доnомога: мій чоловік загуляв. Я знаю, що ви і ваш чоловік – його добрі друзі. -Зачекайте, а з чого ви взяли, що він вам зрад жує?

-Уже два тижні, як чоловік повертається дуже пізно. Каже, що доnомагає другу з ремонтом на дачі. Але я чую на ньому чужі жіночі парфуми. А вчора я знайшла у нього в машині жіночу шпильку.

А я такими не користуюся. А потім одна зі знайомих розповіла, що бачила чоловіка з якоюсь білявкою, і вони цілувалися. Доnоможете мені? -Він і в офісі про якийсь ремонт розповідав.

Може, плітки? -Ні, я відчуваю. Адже у нас діти… доnоможіть, будь ласка, і попросіть Сашу. Нехай він з ним по-чоловічому поговорить. Олена не спала всю ніч.

На наступний день Віктор напросився в гості, і вона погодилася. Але коли той зайшов, Лєна кинула йому в обличчя шарф, який він залишив в минулий раз, і сказала: -Більше ніколи сюди не приходь. До речі, Саша передавав привіт.

КІНЕЦЬ.