Олена та Олег думали, що Даня відреагує на ваrітність мами або позитивно, або нейтрально, але ніяк не очікували того, що їм скаже хлопчик

– Я проти цієї дитини! Мені не потрібен ні братик, ні сестричка! – заявив Даня.

Олена вже була одного разу в шлюбі. Та склалось так, що їм з колишнім чоловіком довелось розлучитись.

Не зійшлись характерами, а знайти компроміс в стосунках, який би підходив обом – не вийшло.

Тому, коли Дані виповнилось три рочки, подружжя розлучилось офіційно. Та чоловік не відмовився від сина, залишаючись його батьком лише чисто символічно та на документах. Він активно брав участь і житті свого сина, платив справно аліменти та завжди балував сина подарунками.

Згодом в чоловіка з’явилась нова сім’я, тому він вже не міг так часто бачитись з Данею, як це було раніше.

В Олени також з’явився інший чоловік, за якого вона, згодом, вийшла заміж. 

Олег прийняв Данилка, як власного сина. А хлопчик, в свою чергу, сприймав чоловіка на рівні з батьком. Тож навіть зменшивши час зустрічей з рідним татом, в Дані все ще була батьківська, чоловіча увага і виховання, хоча і не від рідного тата.

Все було добре в їхній родині до тих пір, поки Олена та Олег не вирішили народити спільну дитину.

Вони дуже хотіли, щоб їхнє кохання отримало своє продовження у вигляді спільної дитини.

Вони домовились про це, підготувались та за кілька місяців Олена отримала позитивний тест на вагітність.

І лише тоді подружжя повідомило Даню, якому на той момент було вже дванадцять років, що в нього буде або братик, або сестричка.

Вони думали, що хлопець або зрадіє, або нейтрально відреагує, але натомість Даня заявив:

– Я проти цієї дитини! Мені не потрібен ні братик, ні сестричка!

Свої слова він обґрунтував тим, що не хоче, щоб батьки більше приділяли уваги малечі, ніж йому.

Вже так сталось з батьком, який значно зменшив розмір своєї в уваги до Дані, коли в нього народилась дитина.

– Я не хочу залишатись самотнім. Та й дитина маленька дратує. Весь пищить, плаче, щось їй треба, а не розумієш що саме.

Олена та Олег могли просто довести свою любов Дані та запевнити на словах та діями, що такого з ним не станеться. Але… Вони зробили геть нерозумно та тільки підкріпили таке переконання Дані. Чим?

Відвезли його на деякий час жити до бабусі, поки дитина не народиться та не підросте.

Щоб той подумав про свою поведінку та перезлився. Але чи помогло воно?

КІНЕЦЬ.