Олена завжди була пунктуальною та відповідальною дівчиною, яка прагнула бути вчасно на роботі щодня. І цей день не був винятком. Вона вже поспішала вийти з дому, коли раптом пролунав несподіваний стукіт у двері.

Олена зупинилася та відкрила, щоб зрозуміти, що відбувається. Перед нею стояв молодий чоловік, явно розгніваний, і його голос тремтів від злості. “Ви затопили мене!

Моя квартира повністю у воді через вас!” – гаркнув сусід. Олена була приголомшена і не розуміла, що відбувається. Вона згадала, що сьогодні вранці приймала душ, але навряд це могло призвести до такої серйозної проблеми.

Вона вибачилася, але сусід був надто збуджений, щоб слухати пояснення. Наступного дня прийшов майстер, щоб з’ясувати причину затоплення. Олена була дуже збентежена, коли з’ясувалося, що проблема була у несправності водопроводу у самій квартирі сусіда. Її провини тут не було: це було підтверджено професіоналом.

Дуже соромлячись своєї поведінки, сусід прийшов до Олени вибачатися. Він визнав, що був надто злим і просив вибачення за свої слова та звинувачення. Олена, будучи добродушною і прощаючою натурою, вибачила і сказала, що розуміє, як іноді можна помилитися.

Щоб згладити свою провину та показати свою щиру вдячність, сусід запросив Олену на вечерю. Вони провели час у приємній атмосфері, обмінюючись історіями та впізнаючи один одного краще.

Після цього вони почали спілкуватися частіше, і їхнє знайомство перетворилося на міцну дружбу. Згодом, між Оленою та сусідом зав’язався особливий зв’язок. Вони знаходили задоволення в суспільстві один одного і розуміли, що знайшли споріднену душу. З кожною зустріччю вони ставали дедалі ближче.

Якось, під час романтичної прогулянки увечері, сусід раптово сказав: “Олено, я ніколи не думав, що знову знайду таку чудову жінку. Ти зробила моє життя кращим, і я хочу проводити з тобою кожен день.”

Олена посміхнулася: вона навіть не помітила, як між ними виник особливий зв’язок. Вона відповіла: “Я теж дуже рада, що ми стали друзями. Ти особлива людина для мене.”

Сусід узяв її руку у свої і прошепотів: “Олено, давай станемо ближче, давай будемо не тільки друзями, а й родиною.” Олена була вражена його словами, але її серце відчувало, що вона знайшла своє справжнє кохання. Вона погодилася, і за хвилину вони поцілувалися і обнялися під яскравими зірками.

КІНЕЦЬ.