Олексій був на робочому місці, коли йому повідомили, що у нього народився син. Ця звістка зробила Олексія найщасливішою людиною у світі. І коли він повертався додому з роботи, то своєю радістю йому хотілося поділитися з кожним зустрічним. Ось тільки всі перехожі, що трапляються на його шляху, впритул не помічали сяючої від щастя людини.

Опинившись вдома, Олексій не знаходив собі місця. Емоції буквально переповнювали його. Він подзвонив своїм батькам та поділився з ними своєю радістю. Потім його привітали теща з тестем, а він привітав їх із новим званням – дідусь та бабуся.

І раптом у його квартирі пролунав дверний дзвінок. Олексій поспішив до коридору. Відчинивши двері, він зпобачив у дверях кращу подругу своєї дружини Марину.

– Олексій, привіт! Вітаю тебе із народженням сина! – радісно сказала жінка.

– Дякую, Марино! – Розплився в посмішці Олексій.

– Олексію, я з такої нагоди ігристе із собою прихопила. Може відзнасимо цю подію? – Марина поглядом показала на пакет, який тримала в руках.

– Завтра робочий день, – спробував відмовитися Олексій.

– А ми потроху, суто символічно, – заперечила Марина.

– Ну, якщо потроху, то тоді проходь, – погодився Олексій.

Невдовзі Марина проголосила перший тост, привітавши ще раз Олексія із поповненням у сім’ї. За першим тостом був другий, а потім і наступний. Коли на дні не залишилося ні краплі, Олексій спробував натякнути Марині, що час вже пізніший.

– Слухай, Олексію, куди я на ніч дивлячись піду. Можна я в тебе одну ніч переночую, – сказала Марина.

– Ні, Марино, моя дружина навряд чи схвалила б наше спільне перебування тут.

– Ну, гаразд, – сказала Марина з образою в голосі, і попрямувала до виходу.

– Марино, почекай, зупинив її Олексій, – я тобі зараз таксі викличу.

– Не треба таксі, мені щось зле стало. Може я таки приляжу на дивані, – спробувала ще раз вмовити Олексія Марина.

– Марино, я ж сказав тобі, що ночувати тебе тут я не залишу.

Олексій проводив Марину до під’їзду будинку, де вона проживала. Але коли він почав прощатися з нею, вона взяла його за руку.

– Олексію! Може, все-таки зайдеш до мене, – раптом сказала жінка.

– Марине, ти класна дівчина! – Промовив Олексій, звільняючи свою долоню з її рук, – але якщо я зараз піднімуся до тебе, то зіпсую найщасливіший день у своєму житті. І потім я люблю свою дружину.

При виписці з пологового будинку, Наталку – дружину Олексія зустрічав цілий натовп. Були серед них і родичі і подруги Наталі. Але Марини там не виявилося.

Вже перебуваючи вдома, Наталя запитала Олексія:

– Не знаєш чому Марина не прийшла.

– Поняття не маю, – відповів Олексій, і раптом відчув, що починає червоніти.

Але цієї хвилини хтось із родичів гукнув Наталю, і вона не помітила збентеження свого чоловіка. А він у цей час подумав: 

– Все-таки добре, що я не піддався на провокацію цієї Марини. І як би я зараз дивився у вічі своїй дружині.

З моменту появи в сім’ї Олексія та Наталі дитини стосунки двох найкращих подруг зійшли нанівець. Можливо, Марині було соромно за свою неадекватну поведінку, а може, вся справа була в тому, що вона втратила надію зблизитися з Олексієм.

КІНЕЦЬ.